Групи слів за вживанням (історизми, архаїзми, діалектизми)

чоло, рать

волость, повіт

свічадо, кріпак

уплітка, джура

ланіти

десниця

дворянин

ректи

перст, врата, чати

яничари, боярин, осавул

скарбник, гетьман, десниця

печеніги, уста, дзиґар

град - лід

рать - ратиця

десниця - права рука

уплітка - миска

ланіти, слов'яни, повіт

жупан, мушкет, дукати

ванькир, сотник, скарбник

поміщик, сотник, плай

боцюн

чічка

сап'янці

рискаль

люстро – тарілка

студень – узвар

куфер – скриня

боцюн – журавель

бульба – картопля

вивірка – куниця

леґінь – юнак

ватра – багаття

свічадо, зріти, піїт

намітка, очіпок, личаки

файний, когут, квасець

плай, чічка, шаровари

спудеї, зигзиця

збанок, куфер

когут, колиба

зимний, фіра

Як лицедій, міняє маски час.

Їде козак в Україну, мушкет за плечима.

Ти гадаєш, що як він буде при війську, то вони будуть за ним менше банувати.

Поляни мали звичай батьків своїх, лагідний і тихий.

Архаїзми витіснені сучасними відповідниками.

Архаїзми та історизми належать до активної лексики

Історизми представляють мову певної історичної доби.

Діалектизми вживають лише жителі певної місцевості