хірка 2

Хворий М., 74 років, скаржиться на сильний біль у прямій кишці, підвищення температури тіла до 38,5С, озноб, виділення гною із прямої кишки, загальну слабість. Хворіє 12 днів. Раніше 8 разів оперований з приводу гострого парапроктиту. Ліва сідниця збільшена, гіперемована, різко болюча при пальпації. При огляді per rectum: зразу за сфінктером болісне випинання слизової в просвіт кишки на задній і лівій бокових стінках. На задньо-правій стінці є отвір, що пропускає кінчик пальця. Встановлено діагноз: гострий пельвіоректальний парапроктит з некрозом стінки прямої кишки. Якою має бути лікувальна тактика ? 

У чоловіка М., 59 років, раптово з’явився біль у попереку праворуч та виникла макрогематурія. Подібне явище було декілька тижнів тому. Об’єктивно: t° ₋ 37,7°C, Ps ₋ 88 уд./хв., АТ ₋ 140/80 мм рт.ст. З боку легень та серця змін не виявлено. Живіт м’який, безболісний. Печінка побільшена, + 1 см. Набряків нижніх кінцівок немає. Варикозне розширення вен сім’яного канатику праворуч. Лабораторно: анемія, прискорення ШОЕ, гіпопротеїнемія, протеїнурія, макроеритроцитурія. Який найбільш вірогідний діагноз? 

Хвора Л., 37 років, доставлена у приймальне відділення через 40 хвилин після автомобільної аварії. За її словами, дуже сильно вдарилася об кермо автомобіля животом. Скаржиться на сильний біль по всьому животу. Останній в акті дихання майже не приймає участі. Пальпація дуже болісна у всіх відділах. Перитонеальні симптоми сумнівні. Через виражений больовий синдром фізикальними методами обстеження не можливо визначити наявність рідини у вільній черевній порожнині. Яке дослідження треба виконати для встановлення діагнозу ?

Хвора З., 35 років, через місяць після перенесеного грипу скаржиться на схуднення, прискорене серцебиття, пітливість, дратівливість, тремор рук, відчуття жару в тілі, появу розлитої неболючої припухлості в нижньому відділі шиї. Температура тіла – нормальна, апетит не порушений, шкіра волога, тепла. Хвора збуджена як емоційно, так і фізично. Хворіє протягом 4 міс. Про яке захворювання може йти мова ? 

Здоровий до цього часу чоловік Р., 32 років, під час фізичних вправ зненацька почув нестачу дихання, загальну слабість, гострий колючий біль у правій половині грудної клітки з ірадіацією в праве плече, задишку, серцебиття. Стан на момент огляду тяжкий, тахікардія до 120 ударів/хв. Частота дихання – 28 р./хв., права половина грудної клітки відстає при диханні. При перкусії справа високий тимпаніт, при аускультації дихальні шуми справа не прослуховуються. Температура тіла – нормальна. Який ваш попередній діагноз?

У хворого Т., 23 років, під час дихання з’явився різкий біль у грудній клітці та розвинулася клініка гострої дихальної недостатності. Доставлений до лікарні через 3 години від початку хвороби. Стан важкий. Шкірні покриви землистого відтінку, губи ціанотичні. Дихання часте, 36 разів у хвилину. Праворуч дихання не прослуховується, перкуторно тимпаніт. Пульс 130 уд. в 1 хв., АТ = 100/85 мм рт. ст. Гематокрит – 0,46. Встановіть попередній діагноз. 

Хворий Р., 50 років, після загального охолодження в стані алкогольного сп’яніння поступив у лікарню на 9-ий день після початку захворювання. Скарги на підвищення температури тіла до 38,5С, різку загальну слабість, задишку, біль у ділянці правої лопатки при диханні, сухий кашель. Частота дихання – 28 в 1 хв., тахікардія – до 110 в 1 хв., виражені ознаки інтоксикації. Під правою лопаткою притуплення перкуторного тону, бронхіальне дихання, поодинокі дрібноміхурчасті та крепітуючі хрипи. Рентгенологічно – масивна запальна інфільтрація в середньому легеневому полі. Через три доби на фоні лікування, яке проводилося, виник напад кашлю з виділенням 200 мл гнійного харкотиння, після чого температура тіла знизилась до субфебрильної, стан покращився. При рентгеноскопії органів грудної порожнини на рівні кута лопатки виявлено округле просвітлення з горизонтальним рівнем на фоні інфільтрації легеневої тканини. Встановіть діагноз. 

 У стаціонар звернувся пацієнт М., 46 років, зі скаргами на оперізуючий біль живота, який виник спонтанно. Хворий заперечує погрішності в дієті, зловживання алкоголем. Часто відчуває важкість в животі, що може супроводжуватись нудотою та блюванням. Об'єктивно: жовтушність шкіри та склер, позитивні симптоми Мондора, Кера, Ортнера. Лабораторно: активність АлАТ – 2,4 ммоль/год×л, лужної фосфатази – 400 од/л, амілази – 51 г/год×л. За даними УЗД: Жовчний міхур містить конкременти 6-12 мм, стінка його потовщена до 5мм, щільна; холедох розширений до 12 мм; підшлункова залоза збільшена, гіпоехогенна. При ЕРХПГ: холедох розширений до 13 мм, великих конкрементів не містить; уповільнення відтоку контрастної речовини понад 45 хв. Яке захворювання розвинулося у хворого?

Дитина народилась від першої вагітності, яка перебігала з нефропатією. Пологи своєчасні, багатовіддя. Оцінка за шкалою Апгар ₋ 7-8 пунктів. Маса при народженні 3000 г. Приклали до грудей на 2-гу добу, смоктав активно, проте відзначено рясне зригування молоком відразу після годування. На першу добу був незначний стілець (слиз, забарвлена в зелений колір) у наступні доби стільця не було. Зі збільшенням об’єму годування посилювалось блювання і швидко втрачав у масі тіла. У віці 4-х діб стан дитини важкий: в’ялий, адинамічний, тургор тканин знижений. В легенях жорсткувате дихання, хрипів немає. Серцеві тони приглушені, ЧСС – 160 уд./хв. Живіт м’який, запалий. Через шлунковий зонд евакуйовано 60 мл молока без домішок. Ампула прямої кишки порожня. Маса тіла 2460 г. В аналізах крові: Hb – 180 г/л, гематокрит – 75%, [Na+} – 132 мМ/л, [K+] – 3,8 мМ/л. Який попередній діагноз можна встановити?

Чоловік Р., 29 років, звернувся самостійно у приймальне відділення стаціонару. Скарги на постійний біль в правій здухвинній ділянці, нудоту, одноразове блювання. Хворіє 6 годин. Пульс 86 уд./хв. Температура тіла 37,8°C. Язик сухий, обкладений білим нальотом. Під час пальпації живіт болючий і резистентний у правій здухвинній ділянці. Позитивні симптоми Ровзінга, Роздольського, Сітковського, Бартом’є-Міхельсона. Лейкоцити крові 9,6×109/л. Який ваш діагноз ?

Внутрішній отвір параректальної нориці частіше локалізується:

1. У середньоампулярному відділі прямої кишки

2. У нижньоампулярному відділі прямої кишки

3. У верхньоампулярному відділі прямої кишки

4. У ділянці Морганієвих крипт

Для клініки гострого обтураційного холангіту характерно все, крім: 

У хворої Ю., 24 років, діагностовано бронхоектатичну хворобу з пораженням нижньої частки та язичкових сегментів верхньої частки лівої легені. Мають місце часті загострення і ознаки помірної інтоксикації в періоди затихання. Визначте тактику лікування хворої. 

У пацієнта П., 43 років, після прийому алкоголю уперше виникла кровотеча, яка проявилося блюванням свіжою кров'ю і згустками. При ургентній ендоскопії діагностований лінійний розрив слизової оболонки кардіального відділу шлунка завдовжки 15 мм. Кровотеча триває. АТ 100/60 мм рт ст. Пульс 90 в хв. Визначите раціональний спосіб зупинки кровотечі: 

Вкажіть гормони, що сприяють розвиткові раку передміхурової залози: 

Для оцінки перебігу гострого панкреатиту використовують шкалу Balthazar, яка грунтується на результатах:

 У жінки Л., 36 років, яка тривалий час має запори, під час акту дефекації з'явився різкий біль в анальному каналі, незначні домішки яскраво-червоної крові в калі. При огляді періанальна шкіра не змінена. Дослідження прямої кишки пальцем неможливе із-за вираженого спазму сфінктера і різкої болючості. Який ваш попередній діагноз ? 

Жінка К., 28 років, звернулася зі скаргами на гострий ріжучий біль у задньому проході під час дефекації з виділенням крові у вигляді тонкої повздовжньої смужки на поверхні калових мас. Хворіє 6 днів. Ззовні анальна зона не змінена. Під час аноскопії в анусі на 6 годині за циферблатом визначається в межах слизової оболонки повздовжня ранка. Встановіть діагноз. 

Жінка Ф., 36 років, звернулася зі скаргами на біль в анальній ділянці, що посилюється під час дефекації. Хворіє 3 дні після вживання гострої страви з алкоголем. В анальній ділянці визначаються три круглі щільні вузлики розміром 2 см кожний, темно-синього кольору, гарячі, різко болючі, розташовані на 3, 7 та 11 годинах за циферблатом. Встановіть діагноз. 

Чоловік Т., 38 років, звернувся зі скаргами на періодичну болючість в анальній ділянці та незначні гнійні виділення на білизні. Хворіє протягом року. На промежині біля анусу на 3 годині за циферблатом визначається гранулююча ранка розміром 5 мм, краї її рубцево змінені. Зонд заходить в рану на 5 см і палець заведений в цей час до прямої кишки відчуває через стінку кінчик інструменту. Встановіть діагноз. 

 Чоловік М., 48 років, поступає зі скаргами на постійний біль в промежині, що стає нестерпним під час спроби дефекації, підвищення температури тіла до 39С. Хворіє 4 дні, хвороба розвивалася поступово. ЧД 22 р./хв., пульс 112 уд./хв. Промежина асиметрична за рахунок набряку лівої параанальної ділянки, шкіра тут гіперемована, гаряча, болюча. Ректально визначається інфільтрація лівої стінки анального каналу з різким болем. Встановіть діагноз.

Хворий Л., 38 років, скаржиться на часті випорожнення з домішками крові та слизу (до 4 разів на добу), періодичний переймоподібний біль за ходом товстої кишки. Об-но: зниженого живлення, виражена пальпаторна болючість в ділянці сигмоподібної кишки. При обстеженні: Ер – 3,2×1012/л, Нb – 100 г/л, ШОЕ – 28 мм/год, заг. білок – 65 г/л, фіброколоноскопія – дифузна гіперемія слизової оболонки, ерозії, поодинокі поверхневі виразки. Який діагноз є найбільш ймовірним ?

Пацієнтка С., 65 років, хворіє ревматоїдним поліартритом. Тривалий час приймає стероїдні протизапальні препарати. Госпіталізована з кровотечею, яка проявилася меленою, колапсом. При ендоскопії в антральному відділі шлунка виявлено три виразкові дефекти діаметром 1,0 см; 1,5 см; і 2,0 см Усі округлої форми, плоскі, покриті фібрином сірого кольору, без запального валу навкруги. У більшій виразці артерійна судина, з якої продовжується кровотеча тонким пульсуючим струменем. Оберіть оптимальний вид зупинки кровотечі.

Дермоїдна параректальна кіста містить: 

Хворий Г., 65 років, скаржиться на біль у правій здухвинній ділянці, схуднення, відсутність апетиту, слабість, стійкі закрепи впродовж 6 місяців. Об'єктивно: шкіра землиста, суха. При пальпації живота в правій здухвинній ділянці визначається інфільтрат 8×10 см, який майже не зміщується, при перкусії над ним тупий перкуторний звук. Аускультативно – періодичне посилення кишкових шумів. Hb крові – 86 г/л. Реакція Грегерсена позитивна (кал на приховану кров). Яка найбільш вірогідна патологія, що зумовлює таку картину ?

Хвора Г., 62 років скаржиться на загальну слабість, здуття живота, зниження апетиту. Періодично відзначає домішки крові в калі, деколи калові маси набувають темного забарвлення. Проведена іригоскопія. На рентгенограмі товстої кишки визначається дефект наповнення та звуження просвіту висхідної кишки. Для якого захворювання це найбільш характерно ? 

Хворий К., 62 років, скаржиться на здуття живота, закрепи, виражену загальну слабість, схуднення. Протягом останніх 6 місяців випорожнення відбуваються лише за допомогою очисної клізми або приймання послаблюючих засобів. При пальпації живота в лівій здухвинній ділянці визначається пухлиноподібне утворення. Який найбільш вірогідний діагноз ? 

В лікарню госпіталізована хвора В., 34 років, зі скаргами на кров’янисто-слизові випорожнення до 5-7 разів на добу, біль у животі, підвищення температури тіла. Хворіє протягом 5 діб. Виникла підозра на неспецифічний виразковий коліт. Вкажіть найбільш доцільне дослідження для підтвердження діагнозу. 

Чоловік Д., 67 років, страждає на гіпертонічну та ішемічну хворобу серця, гастрит. Захворів раптово – гостро виник біль інтенсивного характеру в епігастральній ділянці, який згодом розповсюдився в праву половину живота. Відмічає іррадіацію болю в праве плече і надпліччя. Блювання не було. Стан важкий. Живіт помірно здутий, напружений і різко болючий в епігастрії і правій половині живота. Позитивні симптоми подразнення очеревини. На оглядовій рентгенограмі живота вільного повітря під куполами діафрагми не виявлено. Лейкоцити – 12,5×109/л. Який найбільш вірогідний діагноз ?

У хворого Б., 43 років, після операції з приводу проривної виразки шлунка, термінальної фази розлитого перитоніту, ендотоксичного шоку в ранньому післяопераційному періоді проводиться штучна вентиляція легень з інгаляцією 60% кисню. Гази крові: РаО2 = 70-78 мм рт. ст., гіпоксемія не зменшується, ЦВТ = 150-180 мм вод. ст., АТ = 90/60 мм рт. ст. на фоні застосування великих доз дофаміну. На рентгенограмі – дифузна інфільтрація легень. Яка причина стійкої артеріальної гіпоксемії ?

Хвора Л., 46 років, скаржиться на біль в епігастрії оперізуючого характеру, нудоту, багаторазове блювання, здуття живота, наростаючу слабість. Стан важкий, виражена блідісь шкіри. Пульс частотою 116 уд./хв., АТ 90/50 мм рт. ст. Язик сухий, обкладений. Живіт здутий, але м’який при пальпації. Симптоми подразнення очеревини не визначаються. Лейкоцитоз 26,3×109/л. Активність амілази крові 44 г/год×л. Сформулюйте попередній діагноз.

Хворий М., 32 років, на роботі зазнав забою передньої черевної стінки, впавши з підвищення. Через 4 дні, піднявши вантаж, відчув різкий біль в лівому підребер'ї, запаморочення. Об'єктивно: шкірні покриви бліді; пульс 110 уд./хв.; АТ = 90/50 мм рт.ст.; язик сухуватий, чистий; живіт піддутий, при пальпації м'який, резистентний в лівому підребер'ї; перкуторно над животом тимпаніт, в проекції обох флангів – тупий звук; аускультативно – послаблення перистальтики; ознаки подразнення очеревини слабо позитивні. Яке ушкодження найбільш вірогідне в даному випадку ? 

Потерпілий Д., 23 років, доставлений у хірургічний стаціонар з діагнозом: закрита травма живота. Яке додаткове обстеження першочергово слід виконати для виключення ушкодження паренхіматозних органів черевної порожнини ?

Хворий В., 45 років, скаржиться на загальну слабість, втомливість, похудіння, зниження апетиту, незначний біль в правому підребер’ї. Відзначається субфебрилітет Об’єктивно: субіктеричність, печінка збільшена, щільна, горбиста. В лабораторних аналізах: гіпопротеїнемія, помірне підвищення лужної фосфатази, трансаміназ, визначається підвищений альфа-фетопротеїн. При УЗД – вогнищеві зміни в печінці. Який найбільш ймовірний діагноз?

Хворий Ч., 44 років, внаслідок руйнування будинку зазнав синдрому довготривалого розчавлювання обох нижніх кінцівок, множинних переломів кісток обох гомілок, переломів обох стегнових кісток. Вилучений з під уламків будинку через 6 годин, на місці катастрофи накладено джгути на обидві нижні кінцівки на рівні верхньої третини стегна. При огляді: шкірні покрови бліді, артеріальний тиск 80/30 мм рт. ст., тактильна і больова чутливість дистальних відділів нижніх кінцівок відсутня, активні та пасивні рухи в колінних та гомілково-ступневих суглобах неможливі. Яка тактика лікування ? 

У хворого Г., 46 років, на 7 добу після лівобічної пневмонектомії з приводу центрального раку верхньочасткового бронху з’явилися болі в лівій половині грудної клітки, підвищилася температура тіла до 38°С, наросла задишка. На оглядовій рентгенограмі грудної клітки – горизонтальний рівень рідини до 4-го ребра зліва. Що є найбільш ймовірною причиною цього ускладнення ? 

Хворого Т., 36 років, з множинною скелетною травмою – переломами стегна і гомілки готують до типового оперативного лікування. На четверту добу після травми хворий почав скаржитися на біль голови, блювання, важкість при диханні; відзначався стан непритомності. На шкірі грудної клітки і живота з`явилися множинні петехіальні висипання. Яке ускладнення розвинулося ? 

Хвора З., 32 років, скаржиться на наявність утворів, свербіж, печіння в ділянці заднього проходу, біль під час дефекації. При огляді шкіри анальної ділянки виявлено розростання у вигляді цвітної капусти, щільної консистенції, коричневого кольору. Який діагноз?

Хворий В., 28 років, скаржиться на біль оперізуючого характеру в епігастральній ділянці, нудоту, блювання «кавовою гущею», загальну слабкість, здуття живота. Захворювання зв'язує з прийомом сурогатів алкоголю. Слизові оболонки бліді. Є мармурове забарвлення шкірних покривів, ціаноз губ. Пульс 126 в хв., слабкого наповнення. Позитивні перитонеальні симптоми в епігастральній ділянці. Активність діастази сечі 1024 ОД за Вольгемутом. Сформулюйте попередній діагноз.

Хворого було доставлено у стаціонар зі скаргами на сильні спастичні болі в нижніх відділах живота, більше в правій пахвинній ділянці, де визначалось щільно-еластичне, різко болюче утворення, розмірами 4×5 см. Шкіра над випинанням гіперемована та набрякла. Кашльовий повштовх не визначається. Яке захворювання можна запідозрити у хворого? 

У стані алкогольного сп’яніння під час приймання їжі пацієнт Р., 24 років, проковтнув курячий хребець. Скаржиться на відчуття стороннього тіла за грудиною, слинотечу, утруднене дихання. Визначте найбільш інформативний метод діагностики стороннього тіла стравоходу.

У хворого С., 36 років, через 2 місяці після хімічного опіку стравоходу, розвинулася рубцева стриктура на рівні грудного відділу довжиною 10-12 см і діаметром 0,3 см. Оберіть найбільш безпечний метод, який слід застосувати при першому розширенні стриктури. 

Жінка Т., 42 років, протягом 14 років хворіє гіперацидним гастритом. Останні два роки турбує печія, болі за грудиною, два місяці тому з’явилася і наростає дисфагія. Погано проходить навіть рідка їжа. Рентгенологічно в нижньогрудному відділі стравоходу звуження його просвіту до 0,3-0,4 см. Встановіть діагноз.

Пацієнт М., 47 років, у стані алкогольного сп’яніння випив 300 мл 20 %-ного винного оцету. Було сильне блювання з прожилками крові. Після травми минуло 10 хвилин. Визначте обсяг першої медичної допомоги потерпілому. 

У хворого К., 43 років, після споживання риби з’явився біль за грудиною. На третю добу виникли дисфагія, болі при ковтанні, піднялася температура тіла, з’явилася підшкірна емфізема в надключичних ділянках, наросла тахікардія. Вкажіть клінічну ознаку, яка найбільш достовірно свідчить про перфорацію стравоходу з розвитком медіастиніту. 

У хворого В., 45 років, з післяопіковим рубцевим стенозом стравоходу після чергового сеансу бужування виникли болі за грудиною, гарячка, тахікардія. При поліпозиційній рентгеноскопії – горизонтальний рівень рідини в задньому середостінні. Встановіть найбільш ймовірний діагноз.

Хворий В., 29 років, скаржиться на біль за грудиною, сухість у роті, задишку, гарячку з дрощами. Температура тіла 40,2С, визначається емфізема м’яких тканин в надключичних ділянках, позитивний симптом Романова-Герке. Встановіть попередній діагноз.

У хворого Ф., 48 років, на 7-му добу після появи помірного болю в грудях, надсадного кашлю, підвищення температури тіла до 39,5°С з'явилося харкотиння з неприємним запахом. Стан хворого залишається тяжким, за добу він виділяє понад 600 мл сіро-зеленого харкотиння, зберігаються гектичні перепади температури тіла. На рентгенограмі – на тілі негомогенного затемнення нижньої частки правої легені виявляється порожнина з горизонтальним рівнем рідини. Який діагноз, на вашу думку, найбільш вірогідний ? 

У хворого М., 56 років, на фоні консервативного лікування гострого абсцесу верхньої частки лівої легені розвинувся напружений піопневмоторакс. Визначте тактику надання невідкладної кваліфікованої допомоги хворому.

 Вкажіть, яке ускладнення найбільше загрожує хворому Р., віком 46 років, в якого протягом 11 місяців персистує хронічна ємпієма плеври

У працівника тваринницької ферми К., 54 років, два місяці тому назад з’явилися кашель з густим харкотинням, щоденне підвищення температури тіла до 37,6-37,8°С, слабість, задишка при фізичних навантаженнях. При рентгенологічному дослідженні: у верхній долі правої легені знайдено кулясту тінь з рівними, округлими, чіткими контурами без перифокального запалення легеневої тканини. При дослідженні харкотиння знайдено нитки фібрину, хітину. Встановіть попередній діагноз. 

Хворий П., 38 років, після переохолодження відзначив кашель з виділенням незначної кількості слизистого харкотиння, підвищення температури тіла до 37,5С, болі в лівій половині грудної клітки. Стан хворого протягом наступних 7-10 днів прогресивно погіршився: посилились болі в грудній клітці, зросла задишка, відзначено підвищення температури тіла до 39С. Частота дихання – 30-34 рази за 1 хв. При об’єктивному обстеженні – відставання лівої половини грудної клітки в акті дихання. Голосове тремтіння не проводиться, наявне притуплення легеневого звуку зліва від кута лопатки донизу та різко ослаблене дихання над цією ділянкою. Вкажіть найбільш ймовірний з перелічених попередніх діагнозів.

У хворого Л., 32 років, доставленого в стаціонар із закритою травмою грудної клітки, при пункції плевральної порожнини отримано кров, яка втратила здатність згортатися. Проведіть інтерпретацію проведеної проби Рувілуа-Грегуара.

Хворий М., віком 19 років, доставлений з місця аварії у тяжкому стані після закритої травми грудної клітки з болями в грудній клітці зліва, задишкою, сухим кашлем. Виражена підшкірна емфізема верхньої половини тулуба. На рентгенограмі органів грудної клітки – ателектаз лівої легені, зміщення середостіння вліво, серце не розширене. Встановіть попередній діагноз. 

Хворий Д, віком 30 років, зазнав травми грудної клітки при ДТП. Об’єктивно: стан хворого важкий, ціаноз шкіри, при пальпації болісність та крепітація в ділянці IV-VI ребер справа по середній аксилярній лінії. Дихання з правого боку різко послаблене. Підшкірна емфізема. На оглядовій рентгенограмі – колапс правої легені на ½ об’єму. Визначте місце виконання діагностичної плевральної пункції. 

Хворий К., віком 20 років, доставлений із закритою травмою грудної клітки зі скаргами на неможливість вдиху та видиху. Шкірні покриви бліді, з сірим відтінком. ЧД 42 р./хв., ЧСС 128 уд./хв., АТ=80/50 мм. рт. ст. При огляді – набухання шийних вен, асиметрія грудної клітки за рахунок випинаня лівої половини, при перкусії – над лівим гемітораксом визначається тимпанічний звук, при аускультації зліва дихання не вислуховується. Встановіть діагноз.

Пацієнт доставлений бригадою швидкої медичної допомоги з місця події до лікарні в шоковому стані. Свідомість затьмарена, блідість, роздуті шийні вени, дихання прослуховується з обох боків, ЧСС 120/хв, АТ = 60/40 mm Hg, АТ підтримується інфузією адреноміметичних засобів. При огляді колота рана по лівому краю грудини без ознак зовнішньої кровотечі. Визначте, який патологічний стан розвинувся в пацієнта. 

У хворої С., 40 років, після аварії з’явився біль у ділянці серця, важкість при диханні, неспокій, загальна слабість. При обстеженні не пальпується верхівковий поштовх, виражена тахікардія, тони серця глухі, візуалізується набухання шийних вен. На рентгенограмі – легені без патологічних змін, серцева тінь дещо розширена. Встановіть попередній діагноз.

.Хворий В., віком 24 роки, доставлений у хірургічне відділення з місця аварії із закритою травмою грудної клітки у тяжкому стані з дихальною недостатністю. При клінічному й рентгенологічному обстеженні виявлено правобічний напружений пневмоторакс, подвійні переломи IV-VI ребер справа. Визначте тактику надання невідкладної кваліфікованої допомоги хворому. 

У хворого Т., 32 років, доставленого з місця аварії із закритою травмою грудної клітки, виявлено поширену підшкірну емфізему, яка з’явилася спочатку в ділянці яремної ямки, а потім швидко поширилася на шию, обличчя, верхню частину тулуба. Встановіть причину такого розвитку підшкірної емфіземи.

Потерпілий Д., віком 32 роки, доставлений до лікарні після побиття невідомими зі скаргами на біль в лівій половині грудної клітки, задишку. Об’єктивно: стан хворого середньої тяжкості. АТ 110/70 мм рт.ст., пульс 98 уд. в 1 хв., ЧД 32 р. в 1 хв. Ліва половина грудної клітки відстає при диханні, по середньо-пахвовій лінії зліва – болісність та кісткова крепітація в проекції V-VIII ребер, при перкусії (у вертикальному положенні) зліва до рівня VI ребра – тимпаніт, нижче – притуплення перкуторного звуку, при аускультації – відсутність дихальних шумів. Проведіть інтерпретацію рентгенологічних змін у прямій проекції, вертикальному положенні хворого, які характерні для такої клінічної картини.

Пацієнт Р., 46 років, із закритою травмою грудної клітки і масивним забоєм міокарда, який було діагностовано в стаціонарі, перебував на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії. На четверту добу стан раптово погіршився: наросли тахіпное й тахікардія, відзначено набухання шийних вен, АТ 80/60 mm Hg. При аускультації з’явився грубий систолічний шум над всією прекордіальною ділянкою. На ЕКГ – блокада правої ніжки пучка Гіса. Встановіть найбільш ймовірний з нижче перелічених діагнозів у даній клінічній ситуації.

Жінка М., 56 років, поступила зі скаргами на випинання в ділянці пупка, що деформує його та має приблизно постійні форму і розмір. Хворіє протягом 5 років. Жінка має надмірну масу тіла, за рахунок чого, живіт симетрочно збільшений. Пуп асиметрично разтягнутий і деформований щільним випинанням розмірами 10×8 см, котре знаходиться під ним. Пальпація не викликає болю та не призводить до вправлення випинання. Який ваш діагноз ?

Всі перелічені діагностичні заходи для виявлення атрезії стравоходу вірні, окрім: 

Хворий Д., 44 років, скаржиться на інтенсивний оперізуючий біль у верхній половині живота, нудоту, багаторазове блювання. Захворювання пов’язує із вживанням алкоголю і жирної їжі. Стан важкий. Пульс 106 уд./хв. АТ − 100/60 мм рт.ст. Живіт здутий, болючий в епігастрії і лівому підребір’ї. Симптом Блюмберга-Щоткіна сумнівний. Позитивні симптоми Мейо-Робсона, Воскресенського. Який імовірний попередній діагноз?

Хворий К., 64 років, після перенесеної ГРВІ відзначив кашель з виділенням гнійного харкотиння, підвищення температури тіла до 39,2°С, задишку. Напередодні раптово виник сильний біль у лівій половині грудної клітки, з’явилася задишка. Пульс 118 уд./хв., АТ – 80/50 мм рт. ст. Виражений акроціаноз. Частота дихання – 38 р./хв. При огляді – відставання лівої половини грудної клітки в акті дихання. При перкусії – притуплення легеневого звуку над нижніми відділами лівого гемітораксу, у вертикальному положенні тіла – коробковий відтінок над верхніми відділами лівої легені. При аускультації – дихання над лівою легенею не вислуховується. Який з перелічених діагнозів відповідає клінічній картині ? 

У хворої М., 40 років, оперованої з приводу дифузного токсичного зобу IV ст., після операції встановлено ураження гортанних нервів з порушенням фонації та ковтання. Які заходи мають вирішальне значення в профілактиці цього ускладнення ?

У хворої М., 62 років, яка лікується в стаціонарі з приводу позашпитальної правобічної нижньочасткової пневмонії, посилився біль в грудній клітці, підвищилася температура тіла до 39°С. При аускультації нижче кута лопатки дихання різко послаблене, перкуторно – тупість. При яке ускладнення можна думати ?

У хворої Ф., 38 років, діагностовано бронхоектази нижньої та середньої часток правої легені. Мають місце часті загострення і ознаки помірної інтоксикації в періоди затихання. Яка тактика подальшого лікування хворої ?

Оперують хворого Б., 56 років, з приводу жовчнокам’яної хвороби, ускладненої холедохолітіазом і гнійним холангітом. Якому обсягу операційного втручання слід надати перевагу ?

Хвора Л., 40 років, перебуває під спостереженням ендокринолога з приводу гіперплазії щитовидної залози І ступеня. Відомо, що вона переїхала з ендемічного району, зловживає тютюнопалінням. Які рекомендації щодо профілактики зобу можна дати цій хворій ?

Хвора О., віком 22 роки, скаржиться на біль в правій половині живота, нудоту, блювання. Захворіла 11 год. тому. Шкірні покриви чисті. Менструація буде через 7 днів. PS – 84 уд./хв. АТ – 110/70 мм рт. ст., температура тіла 37,6°C. Живіт приймає участь в акті дихання, права половина дещо відстає, черевна стінка напружена і болюча в правій здухвинній та паховій ділянках. Позитивні симптоми Воскресенського, Супольта-Сейле та Роттера. Який ваш попередній діагноз ?

Хворий Б., 29 років, скаржиться на біль в правій клубовій ділянці протягом двох діб. Біль почався в епігастрії. Випорожнення у нормі, дизурії немає. Температура тіла – 38,1°С, пульс – 96 уд./хв., положення на спині, ноги зігнуті, праве стегно приведене до живота. Живіт не здутий, м'який, болючий у правій клубовій ділянці при глибокій пальпації, симптоми Щоткіна, Ровзінга, Сітковського негативні, Образцова і Пастернацького позитивні. Лейкоцитоз 15,0×109/ л із зсувом уліво. Аналіз сечі без змін. Який найбільше ймовірний діагноз ?

Хвора Т., віком 82 роки, поступила ургентно через добу від початку захворювання. Діагностовано защемлену стегнову килу. Від показаної операції категорично відмовляється. Яка повинна бути подальша тактика хірурга? 

Хвора М., 26 років, має нещільний рухомий вузол 30 мм у правій частці щитоподібної залози. Вузол помітила півроку тому; поступово він збільшується. При УЗД вузол має чіткі межі; васкуляризація значно підсилена всередині вузла. При тонкоголковій пункційній аспіраційній біопсії виявлено тиреоцити в стані помірної проліферації без явних ознак атипії. Враховуючи збільшення вузла і його УЗД характеристики, хворій запропоновано оперативне лікування, проте виявилося, що у пацієнтки вагітність 4 тижні. Яка подальша лікувальна тактика? 

У хворої З., 65 років, стався напад інтенсивного болю у правому підребер'ї, який супроводжувався нудотою, багаторазовим блюванням. Після спазмолітиків біль майже зник, але через добу після нападу з’явилась жовтяниця. Сеча стала темною, кал білий. Пальпується збільшений, напружений, болючий жовчний міхур. Лейкоцити – 10×109/л, білірубін крові – 64 ммоль/л, переважає прямий. Який діагноз найбільш вірогідно відповідає такій картині?

Хвора Д., 42 років, скаржиться на різкий пекучий оперізуючий біль в епігастральній ділянці живота. На фоні постійного болю виникають приступи його посилення, що супроводжується печією, багаторазовим блюванням жовчю з прожилками крові. Захворювання пов’язує з прийняттям напередодні значної кількості жирної гострої їжі. Хвора неспокійна. Загальний стан середньої важкості. Частота пульсу 94 уд./хв. АТ 150/90 мм рт.ст. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини пневматоз поперечно-ободової кишки. Лейкоцити крові − 10,8×109/л. Цукор крові – 4,3 ммоль/л. Діастаза сечі 512 од. Який найбільш імовірний діагноз ?

У водія транспорту Т., 32 років, що має запори, під час акту дефекації з’явилася значна домішка яскраво-червоної крові в калі (струменем). Кровотеча зупинилася після прикладання до промежини шматочків льоду. Який ваш попередній діагноз ? 

Хвору Л., 34 років, періодично турбують болі по всьому животу, здуття, бурчання в животі. У період загострення, що триває до 1-1,5 місяців, часті рідкі випорожнення до 10-14 разів на добу з домішкою слизу і крові. Загострення наступають 2-3 рази на рік. Хворіє 3 роки. Стан середньої тяжкості. Шкірні покриви бліді. Виснажена. При зрості 168 см вага 43 кг. Живіт втягнутий, при пальпації болісний по ходу товстої кишки. Симптомів подразнення очеревини немає. Шкіра перианальної ділянки мацерована. В аналізі крові виражена анемія. Який ваш попередній діагноз ?

Пацієнт С., 56 років. З анамнезу хворіє протягом 30 хвилин, коли відчув біль за грудиною. Об’єктивно свідомість відсутня. Шкіра бліда, ЧД 30 /хв. На ЕКГ підйом ST. Який шок у даного пацієнта можна запідозрити?

Хворий А., 28 років, на 5-ту добу після операції з приводу пошкодження товстої кишки скаржиться на розпираючий біль у післяопераційній рані, слабкість, сонливість, головний біль, підвищення температури до 40°С. Навколо рани припухлість, крепітація газу. Виділення із рани скудні темно-сірого кольору з гнилістним запахом. Який найбільш ймовірний діагноз ? 

У хворого М., 65 років, який має дифузне збільшення щитоподібної залози ІІІ ступеня і явища тиреотоксикозу середньої важкості, при УЗД в правій частці залози виявлено добре васкуляризований вузол 39 мм з чіткими межами. З’явилася думка про можливість в пацієнта токсичної аденоми. Як встановити, що тиреотоксикоз обумовлений аденомою, а не дифузним зобом?

 Для виявлення каменів у позапечінкових жовчних протоках можна використовувати:

1. ультразвукове сканування;

2. внутрішньовенну холангіографію;

3. ендоскопічну ретроградну холангіографію;

4. пероральну холецистографію;

5. оглядову рентгенографію черевної порожнини. Виберіть найкращу комбінацію відповідей

Хворий Т., 35 років, що страждає виразковою хворобою 12-палої кишки, відмітив, що за останню добу в нього виникли слабкість та головокружіння, а вранці, піднявшись з ліжка, він втратив свідомість. Хворий блідий, в епігастрії болісність, симптомів подразнення очеревини немає. Яке ускладнення виразкової хвороби ви запідозрили ? 

Хворий К., 27 років, доставлений з ножовим пораненням живота через 4 години після травми. Стан важкий. Пульс 120 в хв., слабкий. АТ 70/40 мм рт. ст. Проведена лапаротомія. В черевній порожнині багато рідкої крові. Встановлено кровотечу із судин брижі тонкої кишки. Кровотечу зупинено. Пошкодження порожнистих органів не виявлено. Як краще швидко відновити крововтрату? 

Для жовтяниці з приводу холедохолітіазу не характерно: 

У хворого Д., 64 років, на 5 добу після правобічної пневмонектомії з приводу центрального раку верхньочасткового бронху з’явилися болі в правій половині грудної клітки, з’явився надокучливий кашель, підвищилася температура тіла до 38°С, наросла задишка. На оглядовій рентгенограмі грудної клітки – горизонтальний рівень рідини до 5-го ребра справа. Що є найбільш ймовірною причиною цього ускладнення ?

Для уточнення характеру жовтяниці і причини її виникнення слід провести:

Жінка П., 36 років, зі скаргами на біль в правому підребер’ї, який віддає до правої лопатки, нудоту, повторну блювоту. Захворіла 11 годин тому після надмірного вживання жирної смаженої страви. Пульс 106 уд./хв. Язик сухий, білий. Живіт резистентний і болючий під час пальпації у правому підребер'ї. Визначаються симптоми Ортнера, Захар’їна, Мерфі, Мюсі-Георгієвського. Лейкоцити крові 10,4×109/л. Який ваш діагноз ? 

Хворий К., 25 років, скаржиться на кашель з виділенням незначної кількості слизисто-гнійного харкотиння, задишку, підвищення температури тіла до 38,5°С, кволість. Хворіє протягом 7 днів, після переохолодження. Об’єктивно: над легенями – притуплення перкуторного звуку під лопаткою і в аксилярній зоні справа, там же – послаблене везикулярне дихання, на фоні якого вислуховуються вологі, звучні дрібнопухирцеві хрипи. Який діагноз у хворого? 

Пацієнт Р., 42 років, скаржиться на сильний гострий біль в епігастрії і в правій половині живота, незначне пожовтіння шкіри та склер. В анамнезі – жовчнокам’яна хвороба. В загальному аналізі крові: лейкоцити – 8,7 Г/л. Температура тіла – 37,5°С. Об'єктивно: визначається помірна ригідність м’язів передньої черевної стінки в правому підребер’ї. З якого з пропонованих методів Ви почнете обстеження пацієнта? 

Хвора Г., 68 років, звернулась до лікарні зі скаргами на біль в епігастрії, пожовтіння склер, шкіри обличчя, тулуба. При лабораторних дослідженнях виявлено ознаки обтураційної жовтяниці. Які зміни у біохімічному аналізі крові є найбільш характерними ?

Хворий С., 29 років. Скарги на наявність болючого утворення в зоні аксілярної впадини. Захворів гостро 4 доби тому. Через 2 дні підвищилась температура тіла до 38°С, вузол збільшився в розмірі, біль посилився, з’явилась слабість. При огляді: в правій аксілярні ділянці пальпуються великі вузли грушовидної форми, спаяні з шкірою, що випинаються у вигляді сосків. Відмічено зону флюктуації. Шкіра над вузлами ціанотична, набрякла, визначається гіпертермія при пальпації. Який найбільш ймовірний діагноз ? 

До лікаря поліклініки звернувся хворий Р., 58 років, зі скаргами на біль у правій половині грудної клітки постійного характеру. На рентгенографії органів грудної клітки знайдена субплевральна тінь до 5 см у найбільшому вимірі, яка зливається з грудною стінкою і має з нею тупий кут. Хворий за фахом покривальник, часто працював з шифером та плитами з азбесту. Який Ваш попередній діагноз ?

У хворого Ф., 42 роки, на 5 день після падіння на бите скло в ділянці підвищення першого пальця правої верхньої кінцівки з’явилася припухлість, почервоніння, місцеве підвищення температури шкіри. Вказана ділянка болюча при рухах і пальпації, характеризується явищами флюктуації. Яке лікування слід застосувати?

Який з діагностичних методів є найбільш інформативним при норицях прямої кишки?

Хвору К, 45 р., після прийому “жирної” їжі турбує гострий біль у правій підреберній ділянці з іррадіацією у праву лопатку, нудота, сухість і гіркота у роті. Пульс 92 уд./хв., ритмічний. АТ = 135/85 мм рт.ст. Язик сухуватий, обкладений біло-жовтим нашаруванням. Живіт “дихає”, помірно напружений і різко болючий у правому підребер’ї. Симптоми подразнення очеревини відсутні. Позитивний симптом Грекова-Ортнера. Який ваш діагноз ? 

Від якої артерії відходить a. thyreoidea inferior sinistra ?

У травмованого Д., 45 років, з множинними зламами ребер при пункції плевральної порожнини отримано шлунковий вміст. Яке дообстеження буде найбільш інформативним ? 

У дитини віком 1,5 місяці виражений симптом зригування, погано набирає вагу, часто хворіє пневмоніями, бронхітами. У блювотних масах – домішок слизу і крові. Під час годування дитина неспокійна, симптом покашлювання у сні. Найбільш вірогідним діагнозом є: