(ІІ варіант) ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ. «ТЕВ’Є-МОЛОЧАР» (розділи «Аз недостойний», «Щастя привалило!» «Химера»)

Тев’є згадує, коли голодний, про оселедець, про чай, про цукор, а цукор є в багатія: 

Возив колись Тев’є колоди з лісу на вокзал, повні вози, працював тяжко, як: 

Тев’є міркує, що доля, коли Бог тільки схоче, зміниться, враз стане світло в усіх найтемніших закутках, треба тільки: 

Тев’є нагадує, що є приказка: найкращому коневі потрібен батіг, найрозумнішій людині — …  

Дружина Тев’є на ймення: 

Дружина Тев’є вранці зовсім як мертва (дитина цілу ніч ссе, всі соки вже виссала!) без:

У лісі Тев’є зустрів і підвіз до зеленої дачі двох: 

Тев’є цитує «Наука божа серцю мила,— у кого гроші, в того й …»: 

Тев’є у розмові показує знання релігійних, правових та етичних положень іудаїзму. Він каже: «Як у Талмуді сказано: «Де путніх нема людей...» — там і осел ...»: 

Тев’є попросили назвати суму, у яку він оцінив свою послугу, коли підвозив піших додому. Він сором’язливо сказав: 

Побачивши в руках Тев’є пакунок асигнацій, його дружина змінилась на виду, стала біла як: 

До муругої корови Тев’є з дружиною на подаровані багатіями гроші вирішили докупити ще: 

У повісті цей герой торгував якимись чудернацькими «гос» і «бес», «акціями-шмакціями», «потивіловими»:

«У нього дуже порядний батько, а дід був неабиякою людиною, дні і ночі сидів над книгами …» - так дружина Тев’є-молочара схарактеризувала: 

Сміялись, беручись руками за боки, пояснювали молочарю жителі Єгупця, що торгує заячим молоком: 

Бити треба, лупцювати дрючком, як Сидорову козу, Тев’є, що так бездарно сто карбованців втратив (випадок із Менахем-Мендлом). Так скаже: 

Тев’є проти минулого, хвалити Бога, заможна людина: має:             

Тев’є зізнається, що жодного ласкавого слова не почуєте від євреїв. Якщо побачать у Тев'є зайву корівчину, бричку нову й одразу почнуть ламати собі голову: звідки це взялося?