ІІ Відкрита районна двотурова олімпіада з навчальної дисципліни "Музична література" "Містерія Музики"

Андреа Палладіо, Крістофер Рен, Клод Перро, Антоніо Канова, Бертель Торвальдсен, Ніколя Пуссен, Клод Лоррен, Жак-Луї Давід,  Йозеф Гайдн, Вольганг Амадей Моцарт, Людвіг ван Бетховен, Корнель, Расін, Мольєр.

Корнель, Расін, Мольєр, Жак-Луї Давід, Нікола Пуссен, Крістофера Рен, Йозеф Гайдн, Вольганг Амадей Моцарт.

Жак-Луї Давід, П'єр Нарсіс Герен, Антуан Жан Гро, Жан-Батист Реньо,

Гільом Гільон Летьєр, Жак Реаттю, П'єр Поль Прюдон , Ан-Луї Жироде де Русі-Тріозон, Леон Коньє, Бенджамін Вест, Гевін Гамільтон, Лосенко Антон Павлович, Помпео Батоні, Йоган Ендер,Томас Дежорж. 

Києво-Печерська Лавра, Софійський собор, Видубецький та Михайлівський золотоверхі монастирі в Києві; Покровський собор у Харкові; Церква св. Андрія в Києві; Троїцький собор у Чернігові; собор Полтави; костел Стрітення у Львові;

Свято-Покровський собор у Харкові

Твори: Алессандро Скарлатті, Георг Фрідріх Гендель, Клаудіо Монтеверді, Й. С. Бах, Ф. Гендель.

Інструменти: орган, клавесин,  віоли, барокова гітара, барокова скрипка, віолончель, контрабас, флейти, кларнет, гобой, фагот, гарді-гарді, віола, лютня, барокова скрипка та барокова гітара.

Архітектура: Києво-Печерська Лавра, Софійський собор, Видубецький та Михайлівський золотоверхі монастирі в Києві; Покровський собор у Харкові; Церква св. Андрія в Києві; Троїцький собор у Чернігові; собор Полтави; костел Стрітення у Львові;

Свято-Покровський собор у Харкові

 Софійський собор (реконструкція), Києво-Печерська лавра, Михайлівський Золотоверхий монастир, Іллінська церква в Суботові, Андріївська церква. 

 Мангеймської школи.

Михайла Колачевського, Миколи Лисенка та Володимира Сокальського

Йозефа Гайдна, Людвіга ван Бетховена

 Йозефа Гайдна, Вольфганга Моцарта

симфонію, симфонічний концерт, симфонічну поему, сюїту, увертюру, фантазію, рапсодію, капричіо

симфонію, концерт, симфонічну поему, сюїту, увертюру, фантазію, скерцо, рапсодію

концерт, симфонічну поему, сюїту, увертюру, фантазію, скерцо, рапсодію, симфонію, симфонічний концерт, симфонічну поему, сюїту, увертюру, фантазію, капричіо, легенди

Польська (Шопен, Монюшко),

чеська (Б. Сметана, А. Дворжак),

угорська (Ф.Ліст),

норвезька (Е.Гріг),

іспанська (І.Альбеніс),

фінська (Б. Г. Крусель, Я.Сібеліус)

Німецька: Карл Марія фон Вебер, Ріхард Вагнер, Людвіг ван Бетховен,

польська: Франц Шуберт, Фредерік Шопен,

угорська: Ференц Ліст

Німецька: Людвіг ван Бетховен, Роберт Шуман, Франц Шуберт,

угорська: Ференц Ліст

Романтизму

Класицизму

Бароко

Неокласицизму

розквітом поліфонії, появою нотного друку та поєднанням світських і церковних жанрів.

появою нотного друку та поєднанням світських і церковних жанрів.

гармонійне звучання, рівноправність голосів, розвиток світських жанрів (мадригал, шансон) та інструментальної музики.

Антоніо Вівальді та Арканджело Кореллі

Антоніо Страдіварі та Джузеппе Гварнері

Ніколо Аматі та  Андреа Гварнері

Григорій Савич Сковорода

Філарет Михайлович Колесса

Микола Павлович Дилецький

Микола Віталійович Лисенко

Йозеф Гайдн, Вольфганг Амадей Моцарт, Людвіг ван Бетховен, Крістоф Віллібальд Глюк, Іван Котляревський («Енеїда»), Петро Гулак-Артемовський, Григорій Квітка-Основ'яненко, Феофан Прокопович,

 Франсуа де Малерб, П'єр Корнель, Жан Расін, Жан-Батист Мольєр, Жан Лафонтен, Нікола Буало, мадам де Лафайє, Дмитро Бортнянський, Максим Березовський, Артемій Ведель; Феофан Прокопович, Іван Котляревський, Григорій Квітка-Основ'яненко

Дмитро Бортнянський, Максим Березовський, Артемій Ведель; Феофан Прокопович, Іван Котляревський, Григорій Квітка-Основ'яненко, Петро Гулак-Артемовський, Павло Білецький-Носенко; Володимир Боровиковський, Дмитро Левицький, Антон Лосенко; Готфрід Шедель.

 провідний жанр камерно-інструментальної музики, що виник у XVI столітті.

 це провідний жанр камерно-інструментальної музики, що виник у XVI столітті. Це масштабний твір, зазвичай із 3–4 частин, написаний для одного чи кількох інструментів (найчастіше фортепіано), перша частина якого зазвичай написана у формі сонатної алегро. 

це масштабний твір, зазвичай із 3–4 частин, написаний для одного чи кількох інструментів (найчастіше фортепіано), перша частина якого зазвичай написана у формі сонатної алегро. 

 це провідний жанр камерно-інструментальної музики, що виник у XVI столітті, що має контрастні частини: 1) швидка (сонатна форма), 2) повільна, 3) швидка (фінал).

це музично-театральні жанри, що поєднують спів, розмовні діалоги, танець та інструментальну музику, де останні два вирізняються масштабністю (мюзикл) або використанням рок-музики (рок-опера). Оперета — легка комедійна вистава, водевіль — легка комедія з піснями-куплетами, мюзикл — шоу з хореографією, а рок-опера — опера у стилі рок. 

ці жанри розвивалися від легких комедійних форм (водевіль, оперета) до масштабних музичних видовищ (мюзикл) та драматичних рок-композицій (рок-опера), залишаючись популярними видами сценічного мистецтва.

це музично-театральні жанри.