Іменник. Поділ іменників на відміни

Іменник - службова частина мови, що називає предмет, особу, явище і відповідає на питання хто? що?

Іменник - самостійна частина мови, що називає предмет, особу, явище і відповідає на питання хто? що?

У реченні іменник може виступати підметом або додатком

Іменник змінюється за родами, числами та відмінками

водоспад, іній, срібний

словник, перекладач, продаж

блакить, бездонна, височінь

левеня, берегти, оберіг

за назвою істоти та неістоти

за лексичним значенням

за особливостями відмінювання

за власною чи загальною назвою

Сибір, путь, біль

продаж, нежить, собака

нероба, степ, тюль

нехворощ, гуаш, накип

листоноша, лікар, сирота

юрист, суддя, тренер

лівша, немовля, роззява

базіка, незграба, ледащо

світлиця, сирота, Дніпро

сестра, подруга, дитя

верба, сім'я, усмішка

листя, земля, межа

крило, курча, пальто

накип, перекис, менеджер

стиль, совість, нежить

листівка, журнал, обличчя

якість, сміливість, верф

глазур, простір, здобич

продаж, суміш, розкіш

галузь, біль, широчінь

дівчатко, дитя, ім'я

маля, ведмежа, плем'я

волосся, щастя, дитинча

цуценя, полум'я, сузір'я

ножиці, солодощі, дно

парфуми, урожай, грані

вечорниці, канікули, учительська

жалюзі, Карпати, кобзарі

називному відмінку множини

знахідному відмінку однини

місцевому відмінку однини

називному відмінку однини

підмета

присудка

додатка

означення