інфекції 8

A) 6–24 год

B) 1–2 тижні

C) 2 год–10 діб

D) 2–3 дні

E) 10–14 днів

A) 1–3 дні

B) 7–40 днів

D) 10–14 днів

C) 5–7 днів

E) 2–3 міс

A) 3–4 тиж

B) 20–30 днів

C) 3–4 дні

D) 1–2 тиж

E) 4–7 днів

A) Декілька годин – декілька днів

B) 7–10 днів

C) 10–14 днів

D) Більше 1 міс

E) 14–21 день

A) Перинатальна енцефалопатія

B) Залізодефіцитна анемія

C) Виражена гіпотрофія

D) Токсико-дистрофічний синдром

E) Виражений імунодефіцит

A) Імунодефіцитний стан

B) Хронічний гепатит

C) Енцефалопатія

D) Залізодефіцитна анемія

E) Цукровий діабет

A) Велика вегетативна

B) Передцистна форма

C) Циста

D) Просвітна

E) Циста та передцистна форми

A) Дифтерія гортані

B) Локалізована острівцева форма дифтерії ротоглотки

C) Локалізована плівчаста дифтерія ротоглотки

D) Поширена дифтерія ротоглотки

E) Дифтерійний нефрозонефрит

A) Шок не характерний для цієї хвороби

B) Усі перелічені

C) Менінгококцемія

D) Менінгіт

E) Менінгоенцефаліт

A) Рентгенографія органів грудної клітки

B) ЕХО-енцефалографія

C) Ультразвукове обстеження нирок

D) ЕХО-кардіографія

E) Електрокардіографія

A) Дифузний міокардит

B) Анафілактичний шок

C) Дифузний гломерулонефрит

D) Полірадикулоневрит Гійєна–Барре

E) Менінгоенцефаліт

A) Фібринозне

B) Гнійне

C) Крупозне

D) Фібринозне або крупозне

E) Нічого з переліченого

A) Риновірусна хвороба

B) Парагрип

C) Аденовірусна хвороба

D) Респіраторно-синтиціальна хвороба

Грип

A) Бактеріологічне

B) Виділення дифтероїдів із крові

C) Загальний аналіз крові

D) Бактеріоскопія виділень із носа

E) Визначення титру специфічних антитіл в реакції РПГА

A) Анатоксин 1,0 в/в, трахеотомія, ШВЛ

C) Антитоксин 40 000–60 000AО в/м, глюкокортикоїди, дезинтоксикація

B) Антитоксин 100 000 АО в/м, глюкокортикоїди, дезінтоксикація

D) Анатоксин 1,0 в/м, інтубація, седативні засоби, дезінтоксикація

E) Антитоксин 10 000AО в/в,пеніцилін,дезинтоксикація

A) Енцефаліт

B) Менінгоенцефаліт

C) Бульбарні розлади

D) Масивні кровотечі

E) Гепатит

A) Випадіння прямої кишки

B) Перитоніт

C) Перфорація кишки та кишкова кровотеча

D) Інфекційно-токсичний або гіповолемічний шок

E) Тромбоз магістральних судин

A) Для хвороби характерні закрепи

B) Хронічними носіями стають менше ніж 10 % пролікованих пацієнтів

C) Бактеріоносійство може бути припинене тривалим курсом антибіотикотерапії

D) Посів крові, зроблений протягом першого тижня, як правило, дає негативний результат

E) Застосування вакцини є ефективним у профілактики хвороби

A) Справжній круп

B) Несправжній круп

C) Синусит

D) Пневмонія

E) Фарингіт

A) Гострий дифузний гломерулонефрит

B) Гнійний пієлоцистит

C) Нефроз

D) Хронічний гломерулонефрит

E) Нефрит

A) Гентаміцин

B) Бісептол

C) Рифампіцин

D) Пеніцилін

E) Левоміцетин

Оксацилін

Аугментин

Ампіцилін

Амоксицилін

Феноксиметилпеніцилін

Пеніцилін

Олеандоміцин

Еритроміцин

Оксацилін

Левоміцетин

Тетрациклін

Стрептоміцин

Левоміцетин

Кетоконазол

Аугментин

Ампіцилін

Пеніцилін

Левоміцетин

Гентаміцин

Цефтріаксон

Бензилпеніцилін

Гентаміцин

Левоміцетин

Оксацилін

Ампіцилін

Везикульозний

Плямистий

Папульозний

Пустульозний

Розеольозний

A) Дистальний відділ товстої кишки

B) Проксимальний відділ товстої кишки

C) Тонка кишка

D) Тонка та товста кишки

E) Тонка кишка і дистальний відділ товстої кишки

A) Тонка та товста кишки

B) Дистальний відділ товстої кишки

C) Проксимальний відділ товстої кишки

D) Тонка кишка

A) Дистальний відділ тонкої кишки

B) Дистальний відділ товстої кишки

C) Сліпа кишка

D) Тонка кишка і проксимальний відділ товстої кишки

E) Проксимальний відділ товстої кишки

A) До 3 %

B) 3–5 %

D) До 2 %

C) До 5 %

E) 5–7 %

A) 3–5 %

B) До 9 %

C) До 15 %

D) До 12 %

E) 9–12 %

1:100

1:200

1:300

1:400

1:600

1:100

1:200

1:300

1:400

1:600

1 : 100

1 : 200

1 : 300

1 : 400

1 : 600

A) Cl. Perfringens

B) Стрептокок

C) Протей

D) Стафілокок

E) S. Enteritidis

A) Реовірус

B) Вірус грипу

C) Вірус парагрипу

D) Аденовірус

E) Риновірус

Цитологічний метод

B) Виялення антигенів HSV-1–2-типу

C) Лейкоцитоз із відносним лімфоцитозом

D) Лімфопенія

E) Вірусологічний метод

Стійкий

Стерильний

Антитоксичний

Нестійкий

Антибактеріальний

A) Нестійкий типоспецифічний

B) Стійкий, довічний

C) Видоспецифічний

D) Нестійкий видоспецифічний

E) Антитоксичний

А) Пожиттєвий

B) Повторні випадки захворювання можливі тільки в інапарантній формі

C) Напружений

D) Імунітет антитоксичний, тривалий

E) Слабонапружений і нетривалий

A) Типоспецифічний

B) Тривалий

C) Повторні випадки захворювання неможливі

D) Видоспецифічний нестійкий

E) Видоспецифічний стійкий

A) Антибактеріальний стійкий

B) Антитоксичний стійкий

C) Антибактеріальний нетривалий

D) Антитоксичний нетривалий

E) Антибактеріальний та антитоксичний стійкий

A) Антитоксичний, стійкий

B) Антибактеріальний, нестійкий

C) Антибактеріальний, стійкий

D) Антитоксичний, нестійкий

E) Антитоксичний та антибактеріальний стійкий

A) Не формується

B) Розвивається анергія

C) Розвивається алергія

D) Тривалий

Нетривалий

A) Набутий природний пасивний імунітет

B) Набутий штучний активний імунітет

C) Набутий штучний пасивний імунітет

D) Набутий природний активний імунітет

E) Видовий природний активний імунітет

A) Набутий штучний активний імунітет

B) Набутий штучний пасивний імунітет

C) Набутий природний активний імунітет

D) Набутий природний пасивний імунітет

E) Набутий пасивний нестерильний імунітет

A) Набутий природний активний імунітет

B) Набутий штучний пасивний імунітет

D) Набутий природний пасивний імунітет

C) Набутий штучний активний імунітет

E) Видовий штучний активний імунітет

A) 6–12 міс

C) Від 1 тиж до 3 міс

B) 1–2 роки

D) Від декількох годин до 10 днів

E) 7–14 днів

A) 1–12 год

C) 9–12 днів

B) 7–9 днів

D) 3–6 днів

E) 10–15 днів

A) Кілька годин – 2 дні

B) 7–10 днів

C) 14–28 днів

D) 1–2 міс

E) 3–4 міс

A) Кілька годин – 5 днів

B) 5–10 днів

D) 15–21 день

C) 10–15 днів

E) 1–2 міс

A) 7–10 днів

B) 1–7 днів

C) 10–15 днів

D) 15–20 днів

E) 20–25 днів

B) 5–7 днів

A) 3–5 днів

C) 7–9 днів

D) 10–15 днів

E) 1–12 год

A) 2–6 год

B) 1–3 дні

C) 5–7 днів

E) Кілька годин–5днів

D) 7–10 днів

A) Декілька годин – 5днів

B) 5–25 днів

C) 25–30 днів

D) 1–2 міс

E) 3–4 міс

A) Незначна розеольозна висипка

C) Збільшення печінки і селезінки

B) Висока гарячка

D) Гіпотонія

F) Біль голови

E) Безсоння

A) Біль у нижніх відділах живота оперізуючого характеру

B) Біль у нижніх відділах живота, випорожнення зі слизом і кров'ю

C) Нестримна нудота, блювання та кал у вигляді "малинового желе"

D) Біль у верхніх відділах живота оперізуючого характеру

E) Збільшення печінки, селезінки та кал у вигляді "малинового желе"

A) 18 днів

B) 12 днів

C) 1–2 міс

E) Не встановлений

D) 2–3 міс

A) Кров та жовч

B) Випорожнення та сеча

C) Кров та випорожнення

D) Шлунковий сік та випорожнення

E) Випорожнення та жовч

A) Біологічний

B) Шкірно-алергійна проба

C) Серологічний

D) Бактеріологічний

E) Нічого з переліченого

A) Імунофлюоресцентний метод

B) Реакція гальмування гемаглютинації

C) Реакція непрямої гемаглютинації

D) Імуноферментний аналіз

E) Реакція зв'язування комплементу

A) Бактеріоскопічний метод

B) Шкірно-алергійна проба

C) Імуноферментний метод виявлення антитіл

D) Бактеріологічний метод

E) Метод парних сироваток у перші дні хвороби

A) Пеніцилін

B) Пірацетам

C) Серцеві глікозиди

D) Гентаміцин

E) Високі дози глюкокортикостероїдів

A) Посилення перистальтики тонкої кишки

B) Посилення перистальтики товстої кишки, активація аденілциклази, посилення секреції

C) Інтоксикація

D) Активація аденілциклази, посилення секреції кишкового соку

E) Активація аденілциклази, алергійна реакція організму

A) Повітряно-краплинний

B) Фекально-оральний

C) Трансмісивний

D) Водний

E) Контактно-побутовий

A) Фекально-оральний

B) Контактно-побутовий

C) Повітряно-краплинний

D) Трансмісивний

E) Водний

A) Повітряно-краплинний

B) Трансмісивний

C) Парентеральний

D) Контактний

E) Фекально-оральний

A) Повітряно-краплинний

B) Трансмісивний

C) Парентеральний

D) Фекально-оральний

E) Контактний

A) Трансмісивний

B) Парентеральний

C) Фекально-оральний

D) Повітряно-краплинний

E) Контактно-побутовий

A) Трансмісивний або фекально-оральний

B) Повітряно-краплинний

C) Контактно-побутовий

D) Парентеральний

E) Фекально-оральний

A) Збільшення кількості нерозщеплених вуглеводів у просвіті кишки

B) Збільшення концентрації цАМФ

C) Розмноження збудника в пейєрових бляшках

D) Попадання великої кількості збудника у кишки

E) Зниження рівня цАМФ

A) Дифтероїди

B) Анаеробні бацили

D) Веретеноподібна паличка

C) Паличка Лефлера

E) Corynebacteria ulcerans

B) 10–14 днів

A) 7–10 днів

C) 1–2 міс

E) 12–24 год

D) 2–6 днів

A) 8–10 днів

C) 10–15 днів

B) 2–3 дні

D) 1–2 міс

E) Не встановлений

A) Вірусологічний

B) Біологічний та бактеріоскопічний

C) Шкірно-алергійна проба

D) Бактеріологічний

E) Серологічний та біологічний

A) Водний

B) Харчовий

C) Трансмісивний

D) Контактно-побутовий

E) Контактний

A) Повітряно-пиловий

B) Водний

C) Трансмісивний

D) Контактний

E) Механізм не встановлений

A) Водний

B) Харчовий

C) Контактно-побутовий

D) Контактний

E) Трансмісивний

A) Харчовий

B) Водний

C) Трансмісивний

D) Контактно-побутовий

E) Контактний

A) Доставка плівок із ротоглотки в пробірці

B) На сухому ватному тампоні в пробірці

C) Посів необхідно проводити в лабораторії

D) Доставка чашок із середовищем і колоніями, що виросли

E) Доставка матеріалу на тампоні засіяного на середовище Ендо

A) Циста

B) Мала вегетативна форма

C) Велика вегетативна форма

D) Передцистна форма

E) Мала та велика вегетативні форми

A) Серологічне дослідження крові

B) Паразитологічне дослідження калу

C) Паразитологічне дослідження крові

D) Лабораторне дослідження сечі

E) Бактеріологічне дослідження калу та паразитологічне дослідження крові

A) Антибіотико- та симптоматична терапія

B) Хірургічне втручання

C) Симптоматична терапія

D) Імуностимулятори

E) Протипаразитарні засоби, антибіотико терапія та імуностимулятори

A) Дезинтоксикація

B) Хіміотерапія

C) Дієтотерапія

D) Регідратація

E) Вітамінотерапія, дієтотерапія та регідратація

A) Повітряно-краплинний

B) Контактно-побутовий

C) Фекально-оральний

D) Трансмісивний

Е) Контактний

A) Контактно-побутовий

B) Фекально-оральний

C) Трансмісивний

D) Контактний та аерогенний

E) Статевий

A) Фекально-оральний

C) Трансмісивний

D) Повітряно-краплиний

E) Контактно-побутовий

B) Аерогенний

A) Аліментарний

B) Повітряно-краплинний

C) Контактно-побутовий

D) Парентеральний

E) Водний

A) Через укуси кровосисних комах

B) Після вживанні інфікованої риби

C) Через укуси кліщів і вошей

D) Після вживання інфікованого м'яса

E) Під час контакту з сечею хворих тварин

Трансмісивний

Водний

Контактний

Парентеральний

Шлях передачі не встановлений

A) Повітряно-краплинний

B) Через комарів

C) Через харчові продукти і воду

D) Через вошей і бліх

E) Через мух

A) Через мух

B) Через харчові продукти і воду

C) Через комарів

D) Через вошей і бліх

E) Повітряно-краплинний

A) Аерогенний

B) Контактно-побутовий

C) Фекально-оральний

D) Трансмісивний

E) Контактний

B) Застосування кристалоїдних розчинів

A) Застосування антибіотиків

C) Уведення спазмолітиків

D) Застосування колоїдних розчинів

E) Уведення глюкокортикоїдів

A) Застосування антибіотиків

B) Застосування кристалоїдних розчинів

C) Застосування гепарину

D) Уведення глюкокортикоїдів

E) Застосування колоїдних розчинів

A) Ведення специфічної антитоксичної сироватки

B) Введення антидоту

C) Промивання шлунка

D) Висока очисна клізма

E) Штучна вентиляція легень

Фуразолідон

Цефтріаксон

Бісептол

Левоміцетин

Метронідазол

Левоміцетин

Стрептоміцин

Лінкоміцин

Пеніцилін

Преднізолон

Пеніцилін

Біцилін

Протистрептококовий γ-глобулін

Бутадіон

Преднізолон

Антигрипін

Ремантадин

Аспірин

Пірацетам

Мефенамінова кислота

Бісептол

Реаферон

Цефтриаксон

Ампіцилін

Інтерферон

Ампіцилін

Реаферон

Ацикловір

Рибавірин

Інтерферон

Азидотимідин

Рифампіцин

Рибавірин

Ацикловір

Ампіцилін

A) Токсичний

B) Токсико-алергійний

C) Мікробний

D) Алергійний та дегідратація

E) Дегідратація