На який подвиг мав зважитися Івась Бондарук, щоб змити ганьбу п'ятниці?
Забити команді Іванюка п’ять голів!
Залізти догори ногами по тому клятому канату аж під стелю!
Перестрибнути через дурного козла з переворотом у повітрі!
Бодай хоч загриміти в кабінет директора з якимось особливо екзотичним порушенням…
Що задумав зробити Івась, щоб "життя не котилося мимо, як м’яч повз ворота…"
Вчитись і вчитись – школа, університет...
Сім днів помовчати, висидіти собі антипка і всі проблеми вирішити.
Тренуватися, пролити сім пудів солі, докласти всіх зусиль.
Скніти за підручниками.
Які думки снували Івасю в голові тієї ночі у Бабусі?
Тож треба буде тому антипкові пояснити спершу, що зараз інші часи настали. А як ти йому поясниш, чортячої мови не знаючи?
А де ж я його поселю?
Кубельце йому там вимощу, молочка тепленького приноситиму щоранку…
Стій! Воно ж маленьке вилупиться! Людська дитина он яка вереда – досить на Любу глянути. А чортеня, певно, ще вередливіше?
Чому вранці Івась мало не плакав?
Бо усе, що ввечері видавалося таким простим, зранку постало перед ним у всій своїй нездійсненній «красі»…
Бо знище пролетіло й об купину – ХРЯПСЬ!
Бо капосний антипко крізь кватирку на вулицю шмигонув і втік.
Бо ота задерихвістка – кісочки-бантики-сюсі-пусі – реготала, коли я по м’ячу не влучив…
Про що завжди Івасеві тато казав?
Шо найголовніше в житті – мати чітку мету і йти до неї, не зважаючи ні на що.
Шо найголовніше в житті – вчитися, не зважаючи ні на що.
Шо все, що Івась вирішує для себе сам, – погане.
Що один тиждень «доколупувань», «діставань» і знущань витерпіти можна, якщо маєш мету!
Коли на шурхіт прокинулася Люба й з розгону, як вона це полюбляє, стрибонула брату на плече...
Яйце з-під пахви ковзнуло під футболку і розбилося.
Яйце залишилося ціле лише тому, що він вчасно встиг ухилитись.
Спересердя Івась сказав Любі кілька «теплих» слів, і вона, ясна річ, розревілася.
Мама забрала у Івася знище і викинула на смітник.
Свою сестричку, попри всі її капризи, Івась, звісно, дуже любить, але в неї є одна, на його думку, серйозна вада. Яка?
Вона дівчинка!
Вона ябеда.
Люба його «здає» батькам.
Коли Івась побачив у тата на роботі телефонний апарат без кнопочок і без диску зовсім – лише слухавка на коробці, він подзвонив...
лелекам
президенту
мамі
бабусі
Коли малий Івась додзвонився "лелекам", він попросив:
"Шановні лелеки, принесіть мені сестричку! Щоби я мав кого захищати…"
"Шановні лелеки, принесіть мені братика! Щоби я мав із ким у футбол грати…"
"Шановні лелеки, принесіть мені чортика! Щоби я мав кому бажання загадувати…"
Як Івась пояснив рідним причину свого мовчання?
Вони з Іванюком побилися об заклад, хто довше промовчить…
Йому задали таке завдання у школі.
У нього раптово пропав голос.
Коли надвечір усі зібралися до тітки Галі на гостину, Івась відпросився, тому що...
...там йому не було товариства.
...збирався почитати «П’ятнадцятирічного капітана» Жуля Верна.
...«час ікс» настав! Він починає мовчати.
Коли по дорозі додому Люба «здала» Івася батькам: виказала все – і про зніщє, і про служницю, яка нагодувала антипка солоним молоком, і про сім днів мовчанки...
Батьки насварили Івася і заборонили йому висиджувати антипка.
Батьки не розсердились, а розреготалися! Й реготали так щиро й смачно, що тато навіть мусив на п’ять хвилин зупинити авто…
Всю дорогу він вислуховував на свою адресу доброзичливі кпини.
Створюйте онлайн-тести для контролю знань і залучення учнів до активної роботи у класі та вдома
Створити тест
Зареєструватись за допомогою Google