Іван Франко. Оповідання "Мій злочин"

Старий вчитель гімназії 

Чоловік, який у тюрмі

Селянин, що згадує молодість 

Маленький хлопчик, що живе в селі

Він прогуляв уроки

Він випадково спричинив загибель пташки

Він обманув своїх батьків 

Він вкрав книжку в однокласника

Пізньої осені, коли випадає перший сніг

У розпал спекотного літа

Ранньою весною, під час танення криги

Суворою зимою під час хуртовини

Горобця

Плиску

Ластівку

Солов’я

У густому лісі на дереві 

На підвіконні своєї кімнати 

Біля потоку, під корчем

У шкільному саду під кущем

Насінням соняшника, зерном пшениці, хробаками

Крихтами хліба, зернятами, мухами 

Дрібними комахами, хробаками, кашею

Зерном пшениці, мухами, кашею

Як швидше віднести її вчителю на урок 

Яка вона гарна, швидка і як весело їй на волі

Як дорого її можна продати на ринку 

Як змайструвати для неї міцну клітку

Свідома жорстокість 

Несвідома цікавість та азарт 

Бажання продати пташку на ринку 

Ненависть до всього живого

Він швидко забув про це і пішов гратися 

Він розсміявся над своєю невдачею 

Він відчув глибоке каяття та душевний біль 

Він звинуватив у всьому погоду

Швидкоплинність часу 

Беззахисність живої природи перед людиною

Прихід весни

Необхідність охороняти птахів

Безчестя гірше смерті 

Добро втратиш – наживеш, честь утратиш – пропадеш 

Від своєї совісті не втечеш

І тварина розумна, дарма, що мовчить

Що пташок важко ловити руками

Що потрібно відчувати провину за свої вчинки

Усвідомлення відповідальності за свої вчинки 

Що весняний лід дуже небезпечний