Іван Франко. "Захар Беркут".

Продовжіть речення.

За жанром "Захар Беркут" І.Франка - це...

Хто є автором слів, які було взято Іваном Франком за епіграф твору "Захар Беркут?"

Які слова було взято Іваном Франком за епіграф твору "Захар Беркут"?

Вкажіть точну дату, доповніть пропуск у цитаті.

"Було се ... року. Весна стояла в тухольських горах.

Одної прегарної днини лунали лісисті пригірки Зелеменя голосами стрілецьких рогів і криками численних стрільців"

Від кого Максим рятує Мирославу у першій частині твору ?

"Боярине, боярине,— сказав він сумним, теплим голосом,— занадто ти високо піднявся на крилах гордости,— але уважай! Доля звичайно тих найвище підносить, кого думає найнижче зіпхнути. Не гордуй бідними, не гордуй низькими, не гордуй робучими, боярине, бо хто ще знає, до котрої хто криниці прийде воду пити!" Усі художні засоби використав автор, зображуючи звернення Максима до Тугара Вовка, ОКРІМ...

Сторож – це...

Про кого йдеться? "... мужчина, як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів, яких їхав воювати."

"…сивий... звиш 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. Батько вісьмох синів… Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин. Він був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази. Невважаючи на глибоку старість, він був іще сильний і кремезний. " Це...

Кого називано у творі "Володарем всіх земель, усіх осель і міст від Сяну аж до Дніпра, від Карпат аж до устя Буга"?

Про Захара Беркута у творі сказано:

"Та проте працювати він не переставав. ... — се була його робота."

Оберіть те, чим займався старійшина на схилі літ.

Що було зображено на копному знамені тухольської громади?

(Його святі і поважні старці, батьки їх , зробили і передали Захарові Беркуту).

Яке дерево "тухольський народ уважав найдавнішим свідком давнини і окружав великою пошаною, бо то - дар їх споконвічного добродія, царя велетнів, який засадив його власноручно на тухольській долині на знак своєї побіди над Мораною. З-під коріння било джерело погожої води ... Се було місце копних зборів тухольських, місце сільського віча, котре в старовину являло з себе всю і одиноку власть у руських громадах. Довкола був широкий, рівний майдан"?