"Іван Підкова"

власне дитинство

нещасну долю своїх сестер

перші враження від побаченого в Петербурзі

історію Запорозької Січі

поема

роман

оповідь

1838 р. у Петербурзі;

1839 р. у Петербурзі;

1837 р. у Петербурзі;

розповідь про один із походів запорожців на Царгород;

розповідь про життя в Запорізькій Січі;

розповідь про життя в Україні.

щасливе життя українського селянства

запорожці вміли панувати

нещасне власне дитинство

поросли травою і всіма забуті

уквітчані червоними маками

зберігають славну минувшину

«Віють вітри, віють буйні»

«Як були ми козаками…»

« Грай же, море!»

великий човен; козацька назва – чайка;

місце впадання річки в море.

велика деревина

про призначення людини в суспільстві

про героїчну минувшину рідного краю

про швидкоплинність життя

Він виготовляв підкови

Він подарував підкову султанові

Він був сильний і розгинав підкови

Він підковував коней запорозького війська

про волю

необхідність гарної погоди для обжинок

щастя людини і сенс життя

про дитинство діда

трьох частин

двох частин

не має поділу на частини

з чотирьох частин