Panzerkampfwagen VIII «Maus» ((«Маус» нім. «Миша») (Sd.Kfz 205), інша назва — VK70.01/Porsche Type 205) — надважкий танк, спроектований в Третьому рейху в період з 1942 по 1945 роки під керівництвом Фердинанда Порше. Є найбільшим за масою танком з усіх, коли-небудь втілених в металі (бойова маса - 188,9 тонн). Було побудовано всього два екземпляри машини. У бойових діях участі не брали. На даний момент в світі зберігся тільки один танк Маус, зібраний з частин обох примірників, в Бронетанковий музей в кубинці
Технічні характеристики[ред. | ред. код]
Сидіння водія та радіо-оператора розташовані між головними паливними баками. Позаду них — головний двигун, між повітряними насосами і радіаторами. Далі до корми розташований генератор, з укладанням боєприпасів в спонсонах з обох сторін. В спонсоні з передньо-правої сторони генератора — допоміжний двигун, з акумуляторними батареями до нього — в задній частині. У кормі корпусу, також в спонсонах, розташовуються мотори електроприводу. Трансмісія знаходиться в глибокій частині корпусу між електромоторами, позаду генератора.
Танк був виконаний на високому технологічному рівні. Застосування багатокаткової ходової частини в парі з гусеницями завширшки 1100 мм забезпечило «Маусу» досить низький питомий тиск на ґрунт, не набагато більше ніж у звичайних німецьких важких танків. Основною його особливістю стало потужне кругове бронювання і двохгарматне озброєння, а також використання електромеханічної трансмісії, яка складалася з двох електроприводів лівої і правої гусениць. Тягові електродвигуни живилися струмом від двох генераторів, розташованих в моторному відділенні. Дві незалежні один від одного електросистеми передавали крутний момент від двигунів до провідних коліс через двоступінчастий редуктор. Екіпаж машини становив шість чоловік, двоє з яких розташовувалися у відділенні управління в передній частині корпусу, а четверо перебували у башті.
Історія створення і доля проекту[ред. | ред. код]
У своїй книзі «Спогади солдата» Гейнц Гудеріан писав:
Через день я виїхав на потязі в Летцен, де тимчасово розташувався мій штаб. Там я оглянув місцеві казарми. 13 травня я мав бесіду із Шпеєром, а в другій половині дня був на доповіді у Гітлера. 1 травня Гітлеру показали дерев'яну модель «мишеня» — танка професора Порше та фірми Круппа, на якому мали намір встановити 150-мм гармату. Загальна вага танка мала досягти 175 тонн. Потрібно було розраховувати на те, що він насправді після конструктивних змін за вказівками Гітлера буде важити 200 т. Модель не мала жодного кулемета для ведення ближнього бою. Вже з цієї причини я повинен був відхилити її. Конструкція мала той же самий недолік, який
