Київська Держава (Русь -Україна) наприкінці Х- у першій половині ХІ століття

За якого князя з'явився тризуб на монетах?

Перший збірник законів на Русі мав назву?

У якому році Ярослав Мудрий завдав остаточної поразки печенігам?

У зовнішній політиці Ярослав Мудрий надавав перевагу якій політиці?

Як називалося професійне військо у слов'ян, військові загони князя?

Кому з князів, за літописом, належать такі слова: "Хай буде Київ матір'ю городам руським"?

За князювання Ярослава Мудрого, що відбулося?

Як називаються часи князювання Ярослава Володимировича ?

Як називається парадний в’їзд до м. Києва ?

Що стало серцем Києва, перлиною світової архітектури?

Коли правив Ярослав Мудрий?

Хто написав «Слово про закон і благодать»?

«Руська правда» - ...

За кого Ярослав віддав дочка Анну ?

Як називали Ярослава Мудрого?

Що зробив в останні роки життя Ярослав , щоб уберегти своїх

синів від боротьби за владу в Києві?

Про які події йдеть в уривку?

Прийшли болгари віри магометанської, говорячи: "Ти князь єси мудрий і тямущий, а не знаєш закону. Увіруй-но в закон наш і поклонися Магомету". Володимир запитав — "Яка є віра ваша?" І вони сказали: "Ми віруємо в бога, а Магомет нас учить, наказуючи робити обрізання, а свинини не їсти, і вина не пити, а по смерті з жінками чинити похіть блудну. Дасть Магомет кожному по сімдесят жінок красивих, і вибере одну красиву, і складе красу всіх на [неї] одну, і та буде йому за жону. Тут же, сказав він, нале-66 жить чинити всякий | блуд. Якщо ж на сьому світі хто буде убогим, то [таким буде] й там. Якщо ж багатим він є тут, то [таким буде] й там". І багато іншої облуди [вони говорили], що про неї й писати не можна сорома ради. Володимир же слухав їх, бо сам любив жінок і многоблудство, і вислухав [це все] з насолодою. Але се було йому не до вподоби: обрізання, і про їду свинячого м'яса, а про пиття — особливо. Він сказав: "Русі веселість — пиття, ми не можем без сього бути".

А потім прийшли німці з Риму, говорячи: "Прийшли ми, послані папою". І сказали вони йому: "Мовив тобі папа: "Земля твоя [така], як земля наша, а віра ваша не [така], як віра наша. Віра бо наша — світло. Ми поклоняємось богові, який сотворив небо і землю, і зорі, і місяць, і всяке дихання, а боги ваші — дереве суть". Володимир тоді запитав: "Яка є заповідь ваша?" І вони сказали: "Постити по змозі. "Якщо хто п'є чи їсть — усе во славу божу" 2, — мовив учитель наш апостол Павло". Володимир же сказаі німцям: "Ідіть назад, бо предки наші сього не прийняли".

Коли почули це жиди хозарські, [то] прийшли вони, кажучи: "Чували ми, що приходили болгари і християни, навчаючи тебе кожен віри своєї. Християни ж вірують [у того], що його ми розп'яли, а ми віруємо в єдиного бога Авраама, Ісаака, Іакова". І запитав Володимир: "Який є закон ваш?" Вони ж сказали: "Обрізатися, і свинини не їсти, ні заячини, суботи додержувати". Він тоді запитав: "То де єсть земля ваша?" І вони сказали: "В Єрусалимі". Він же спитав: "А чи там вона єсть нині?" І вони сказали: "Розгнівався бог на предків наших, і розточив нас по землях за гріхи наші, і оддана була земля наша християнам". Володимир тоді мовив: "То як ви інших учите, коли самі ви одкинуті богом? Якби бог любив вас, то не були б ви розкидані по чужих землях. Чи ви замишляєте, щоб і нам таке лихо прийняти?"

Установіть послідовність подій.

А) «Коли ж охрестили Володимира в Корсуні, то передали йому віру християнську, кажучи так: “Хай не спокусять тебе деякі з єретиків. А ти віруй, так говорячи: “Вірую во єдиного Бога Отця Вседержителя, Творця неба і землі”».

Б) «І став княжити Володимир у Києві один. І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна дерев’яного, і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Симаргла, і Макош. І приносили їм люди жертви, називаючи їх богами, і приводили синів своїх і жертвували їх цим бісам, і оскверняли землю требами своїми».

В) «Коли ж побачив, що церкву завершено, він помолився Богу, говорячи: “Осе даю церкві сій, святій Богородиці, од маєтності своєї десяту частину. Якщо се одмінить хто, — хай буде проклят... ”».

Г) «Вийшов Володимир з священиками... на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж не відходили від берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а священики, стоячи, молитви творили...»