Київська держава у другій половині XI – першій половині XIII ст.

Коли виник тріумвірат Ярославичів?

Вкажіть назву кочового племені, яке з’явилось на Русі у 1055 році

Коли було прийнято «Правду Ярославовичів»?

Серед переліку оберіть подію, яка відбулась у 1097 році

До кого із вказаних князів звертались київські бояри?

 «Іди, князю, у Київ, а як не підеш, то знай, що багато лиха вчиниться, це не тільки двір чи соцьких... пограбують, а ще й нападуть... і на бояр, і на монастирі, і будеш ти відповідати, князю, коли пограбують і монастирі»

. Кому належать слова:

«Дивуюсь я, дружино, що коней шкодуєте, на яких орють. А чому не помислите про те, що ось почне орати смерд і, приїхавши, половчин застрелить його з лука, а коня його забере, а в село його приїхавши, забере жінку його й дітей його, все майно його?! Так коня вам шкода, а самого смерда хіба не жаль?»

Вкажіть ім’я останнього князя Русі – України до роздробленості

У якому році на з’їзді руських князів ухвалено таке рішення:

«…Кожен хай держить отчину свою: Святополк – Ізяславів [уділ]; Володимир – Всеволодів [уділ]; Давид, Олег, Ярослав – Святославів [уділ]; іншим [хай будуть] уділи, які їм роздав Всеволод…»?

Хто є автором слів, наведених в цитаті:

«...Старих шануй, як отця, а молодих — як братів. У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться... На війну вийшовши не лінуйтеся, не покладайтеся на воєвод. Ні питтю, ні їді не потурайте, ні спанню.

...Бережися брехні, і пияцтва, і блуду, бо в сьому душа погибає і тіло. ...недужого одвідайте, за мерцем ідіте, тому що всі ми смертні єсмо. І чоловіка не миніть, не привітавши, добре слово йому подайте»

Яку мету переслідував великий київський князь Ярослав Мудрий, заповідаючи своїм синам:

«Осе я одходжу зі світу сього. А ви… майте межи собою любов, бо ви є брати… Тепер же поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяславль, а Ігорю — Володимир, а В’ячеславу — Смоленськ…»?

Правовий статус «отчини» як родової власності, спадкового володіння певної князівської лінії було закріплено