Класифікація мовленнєвих порушень

психологічно найбільш проста і природна форма мовлення, що виникає під час безпосереднього спілкування двох або декількох співбесідників 

сукупність мовленнєвих навичок та умінь, що сформувалися на основі повноцінних передумов їх розвитку. 

зовнішнє (експресивне) 

усне 

внутрішнє (імпресивне)

писемне

лексико-граматичний (слова, фрази, повідомлення);

емоційний контакт тих, хто говорить

мелодико-інтонаційний (інтонація, голос, темброве забарвлення);

темпо-ритмічний (темп і ритм мовлення).

фонаційне порушення, що характеризується носовим тембром голосу

паталогічно уповільнений темпп мовлення

брак або порушення фонації

паталогічно прискорений темп мовлення

фонаційне порушення, що характеризується носовим тембром голосу (гугнявістю)

патологічно прискорений темп мовлення

патологічно уповільнений темп мовлення

порушення не тільки фонетичного, а й вимовного аспектів мовлення

порушення тембру голосу та звуковимови

часткова специфічна вада процесу читання

мовленнєве порушення, зумовлене органічним ураженням центральної нервової системи