Конституційне право 2 рівень (слова)

політико-правова категорія, яка опосередковує місце і роль конституції у правовій системі, суспільстві і державі, що знаходять вияв у її верховенстві та характері впливу на суспільні відносини.

вступна частина, у якій викладено цілі конституції, історичні умови її прийняття, іноді проголошуються керівні засади державної політики, права і свободи.

стійкий правовий зв’язок людини з конкретною державою, що проявляється у їхніх взаємних правах та обов’язках.

 основна і найбільш розповсюджена форма набуття громадянства, що являє собою надання державою свого громадянства індивіду при його народженні незалежно від його волевиявлення та не потребує вчинення будь-яких дій, що свідчать про його бажання набути громадянство даної держави.

це надання органами державної влади за наявності певних умов громадянства особам, які подали про це клопотання.

добровільний вибір особою громадянства шляхом подання індивідуальної заяви, коли оптант буде жити на території держави, якій передається територія його проживання.

автоматична зміна громадянства, коли разом із переходом території автоматично змінюється громадянство її населення незалежно від згоди або незгоди останнього.

це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.

це політично узгоджене, добровільне фракційне об'єднання народних депутатів України у Верховній Раді України, що становить більшість від її конституційного складу.

 термін, протягом якого Верховна Рада проводить пленарні засідання та приймає рішення з питань, віднесених до її відання Конституцією України.

це санкціонування законопроекту Главою держави в установлений Конституцією строк, а також опублікування закону в офіційному віснику.

це сукупність способів і засобів, за допомогою яких упорядковуються суспільні відносини, що становлять предмет галузі конституційного права.

це система суспільних відносин у державі, передбачених і гарантованих конституцією та законами, прийнятими на її основі і відповідно до неї.

 верховенство державної влади всередині країни та її незалежність у зовнішньополітичній сфері.

можливість встановлення обмежувальних заходів, що застосовуються Україною щодо громадян іншої держави у відповідь на несправедливі, недружні (але правомірні під кутом зору міжнародного права) дії цієї держави стосовно громадян України.

способи і засоби безпосереднього здійснення влади народом або його частиною (територіальною громадою, населенням адміністративно-територіальної одиниці), які унеможливлюють передання владних повноважень будь-яким органам чи особам.

громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

 це особа, яка є громадянином іншої держави або особою без громадянства, а також має українське етнічне походження або є походженням з України.

це добровільне об'єднання фізичних осіб або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних інтересів.

це здійснення влади обраними представниками народу, котрі функціонують або колегіально як органи, або як посадові особи.

це здійснення самим народом (виборчим корпусом) чи його певною частиною влади голосуванням або формулюванням та підтриманням позицій (ініціатив), унаслідок яких можуть бути ухвалені відповідні рішення.

юридичний обов’язок виборця брати участь у голосуванні.

 територіальна або інша виборча одиниця, в межах якої об'єднуються виборці для обрання депутатів.

це територіальні одиниці, що об'єднують виборців спільним місцем голосування.

це вимога народного депутата, народних депутатів чи комітету Верховної ради України, яка заявляється на сесії Верховної Ради України до Президента України, органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів державної влади і органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.

це викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз’яснення чи викласти пропозицію з питань, віднесених до їх компетенції.

це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

 захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.