Контрольна робота №6. Службові частини мови. Вигук

 З'єднує однорідні члени і частини складного речення

 Вносить додаткові відтінки значення в речення або служить для утворення способів дієслів

 Виражає залежність іменника, числівника та займенника від інших слів у словосполученні

Виражає почуття, спонукання до дії

Прийменники

Сполучники

Частка

Вигуки

 Незалежно /від, на/ перед , з/під, за/ради, з/за

 В /наслідок, до /вкола, в/здовж, по/серед, що/до

По /між , згідно /з, під/час , в /продовж

 За/для, відповідно/до, незалежно/від, о/крім, по/за

прості, складні й складені

сурядні і підрядні

 похідні і непохідні

 одиничні, повторювані й парні

сурядності й підрядності

такі, що виражають почуття, й такі, що передають волевиявлення

 модальні, формотворчі, словотворчі

 розповідні й питальні

Як/би не крутила хуртовина,а крига розтає.

Як/би високо ворона не літала, завжди на гній сяде.

Як/би мені черевики,то пішла б я на музики.

Як/би там не було,комусь належить це зробити.

 От де, люди, наша слава!

 Дешево й сердито.

 Пішли б козаки в Україну.

Живемо ми на козацькій землі!

Правда таки переможе!

Не зацвітуть пожовклі луки.

Ні/що, ні/з/чим, ні/чого, ні/в/кого.

Ні/до/чого, ні/який, ні/з/ким, ні/кого.

 Ні/з/ким, ні/в/чому, ні/для/кого, ні/в/них.

 Ні/ким, ні/який, ні/що, ні/хто, ні/кого. 

 Хай  шумить єдиним світлим шумом синій наш Дніпро

 Як тебе не любити, моя Україно!

Онде  балочка весела, в ній хороші, красні села.

 Бувай здоров, козаче! Кланяйся від нас своєму дому.

  Ви чуєте , скільки вогню в нашій мові!

 Ой, у полі гне вітер тополі...

 Робота гарна, та день малий

 Без роботи ані хліба, ані хати.

 Уночі панують сови та сичі.

 Будь слугою власної совісті й господарем волі.

частка

вигук

сполучник

 прийменник

емоційних

волевиявлення

слів мовного етикету

звуконаслідуваних слів

 за часами й особами

 лише за відмінками

не змінюються

за родами, числами й відмінками

 (з)над, (по)над, (по)між, (по)серед

 (з)під, (за)для, (уві)сні, (у)слід

 (під)кінець, (за) винятком, (на)прикінці, (в)наслідок, 

  (із)за, (з)під, (з)поміж, (з)перед

Щоб, немов, ніж, якби, раз.

Якщо, теж, також, бо, немовби.

Мовбито, немовбито, начеб, проте, нібито.

 не/два, не/ми, не/до/речі

не/мічний, не/дев'ять, не/лише,

 не/вдаха, не/здара, не/далеко

не/швидко, не/тільки, не/до/нас,

 ура! ґвалт! рятуйте! лихо!

 тік-так! няв-няв! ф’ю-ф’ю! дзень!

 пхе! тю! ого-го! леле!

 от тобі й маєш! киць-киць! годі! добридень!

10

9

8

4

самостійна частина мови

службова частина мови

особлива частина мови

звуки

 не мають лексичного значення

  у реченні виступають означенням

  не мають морфологічних ознак (роду, числа, відмінка, часу тощо);

  змінюються тільки за відмінками й числами

 мають самостійне лексичне значення

 не виконують ніякої синтаксичної ролі