Контрольна робота. Фразеологія. Словотвір.

А) за царя Гороха;

Б) за тридев’ять земель;

В) у тридесятому царстві;

Г) одна нога тут, а друга там.

А) народитися швидко;

Б) бути щасливим;

В) бути здоровим;

Г) бути розумним.

А) як камінь у воді;

Б) як водорості у воді;

В) як риба у воді;

Г) як пісок у воді.

А) Народу зійшлося дуже багато.

Б) Було це дуже давно.

В) Склав козак голову в чужині.

Г) Довелося нам збиратися в дорогу.

А) тягнути за язик;

Б) водити за ніс;

В) пекти раків;

Г) викинути з голови.

А) Лягли(присудок) кістьми(додаток) незвані гості.

Б) Хлопець злякався і накивав(присудок) п'ятами(присудок).

В) Бабина дочка лише байдики(підмет) б’є(присудок).

Г) Мишко часто ловить(присудок) ґав(підмет) на уроці

А) розділ мовознавства, що вивчає будову слів і способи їхнього творення;

Б) розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови;

В) розділ мовознавства, що вивчає правила літературної вимови;

Г) розділ мовознавства, що вивчає стійкі сполучення слів.

А) вітер, вітерець, вітрисько;

Б) ноутбук, вода, саджанець;

В) козачка, вишневий, читанка;

Г) осінь, камінний, планер.

А) префіксальним;

б) суфіксальним;

в) безсуфіксним;

г) складання.

а) пів/Ялти, пів/ями, пів/явора, пів/Японії;

б) пів/яблука, пів/яру, пів/їдальні, пів/ящика;

в) пів/Юріївки, пів/юрти, пів/юшки, пів/Юпітера;

г) пів/Європи, пів/Азії, пів/Одеси, пів/Алушти.

а) синьо/жовтий, історико/філологічний, художник/модельєр;

б) виставка/продаж, лісо/тундра, хмаро/чос;

в) більш/менш, теле/ефір, криго/лам;

г) батько/мати, тихо/тихо, електро/чайник.

а) спорттовари;

б) двохсотий;

в) блок-схема;

г) краєзнавство.

а) Доне…ина, Хмельни…ина, Вінни…ина;

б) Чернігів…ина, Німе…ина, Львів…ина;

в) коза…ина, гетьман…ина, Оде…ина;

г) Тернопіль…ина, Доне…ина, Полтав…ина.

Отменить выбор

а) Предметом вивчення словотвору є похідні слова.

б) Твірною називається основа, від якої утворюється інше слово.

в) Творення слів за допомогою суфіксів називається безсуфіксним.

г) Творення слів за допомогою суфіксів і префіксів називається префіксальним.

а) прадід, підзаголовок, недруг, праліс;

б) співбесіда, донині, присвоїти, вчора;

в) підказка, прізвище, прегарний;

г) післязавтра, правнук, згори, уп’яте.

а) кіно/зірка, крає/знавчий, Інтернет/клуб;

б) фото/гурток, воле/любний, міні/диктант;

в) сон/трава, тишком/нишком, кімната/музей;

г) пусто/цвіт, відео/салон, вело/спорт.

а) кароокий;

б) спортзал;

в) медсестра;

г) Укрнафта.

А) Сум…ина, Доне…ина, Чернігів…ина;

б) Хмельни…ина, Вінни…ина, Черніве…ина;

в) Перемишлян…ина, коза…ина, Миколаїв…ина;

г) Туре…ина, Київ…ина, Дрогоби…ина.

а) півколо, звіробій, велотрек;

б) кіно-зірка, пів-Одеси, жар-птиця;

в) пів хвилини, вічнозелений, відеоролик;

г) пів-озера, медучилище, вітро-двигун.

А) Авгієві стайні;

Б) фальшива нога;

В) жива вода;

Г) зализувати рани.

А) наступати на граблі;

Б) олімпійський спокій;

В) Ноїв ковчег;

В) чекати біля моря погоди.

А) Небо розкинуло шати над головою (За П. Загребельним).

Б) Загублений той час, який ти не використав для навчання (З підручника).

В) Дівчина була на сьомому небі від щастя (З газети).

Г) Усім відомо, краса врятує світ (З газети).

А) медовії ріки;

Б) стригти під одну гребінку;

В) ахіллесова п’ята;

Г) кліпати очима.

А) Не поет, хто забуває про страшні народні рани! (Леся Українка)

Б) Поховайте та вставайте, кайдани порвіте…! (Т. Шевченко)

В) Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать (Леся Українка).

Г) Бувайте здорові та, не питаючи броду, не суньтесь у воду, бо втопитесь! (Марко Вовчок)