Контрольна робота "Небесна сфера. Рух світил на небесній сфері" 4 варіант

Додано: 20 жовтня 2022
Предмет: Астрономія, 11 клас
Тест виконано: 1347 разів
12 запитань
Запитання 1

На скільки сузір'їв у наш час поділено небесну сферу?

варіанти відповідей

68

88

108

128

Запитання 2

Планети Сонячної системи можна спостерігати на зоряному небі…

варіанти відповідей

лише в зоні екліптики

лише поблизу екватора

лише поблизу полюсів

у будь-якій ділянці

Запитання 3

Який проміжок часу між верхньою та нижньою кульмінаціями Сонця?

варіанти відповідей

6 год.

9 год

12 год.

24 год

Запитання 4

Явище сонцестояння відбуваються…

варіанти відповідей

лише взимку

узимку і влітку

весною і восени

лише влітку

Запитання 5

Телескопічна ера в астрономії розпочалась у …

варіанти відповідей

1668 р.

1781 р.

1609р.

1924 р.

Запитання 6

Як називається точка орбіти, де планета розміщується найближче до Сонця?

варіанти відповідей

Афелій

Перигей

Апогей

Перигелій

Запитання 7

Яка доба коротша: сонячна чи зоряна?

варіанти відповідей

Сонячна доба на 3 хв 56 с коротша за зоряну

Сонячна доба на 36 хв коротша за зоряну

Зоряна доба на 36 хв коротша за сонячну

Зоряна доба на 3 хв 56 с коротша за сонячну

Запитання 8

Як називається телескоп, об'єктивом якого є лінза?

варіанти відповідей

Рефрактор

Рефлектор

Оптичний

Дзеркальний

Запитання 9

Що таке кульмінація світила? Які види кульмінацій розрізняють під час руху світила, чому?

варіанти відповідей

Кульмінація світила проходження світила через небесний мередіан. Розрізняють верхню і нижню кульмінації, оскільки світило проходить через мередіан двічі на добу

Кульмінація світила проходження світила через небесний екватор. Розрізняють верхню і нижню кульмінації, оскільки світило проходить через мередіан двічі на добу.

Кульмінація світила проходження світила через небесний мередіан. Розрізняють верхню і нижню кульмінації, оскільки світило проходить через екватор двічі на добу.

Кульмінація світила проходження світила через небесний екватор. Розрізняють верхню і нижню кульмінації, оскільки світило проходить через екватор двічі на добу.

Запитання 10

За допомогою якого закону і як можна довести, що період обертання Венери навколо Сонця менший від періода обертання Марса?

варіанти відповідей

Це випливає із І закону Кеплера. Оскільки велика піввісь орбіти Марса більша, ніж у Венери, то й період його обертання навколо Сонця більший.

Це випливає із ІІ закону Кеплера. Оскільки велика піввісь орбіти Марса більша, ніж у Венери, то й період його обертання навколо Сонця більший.

Це випливає із ІІІ закону Кеплера. Оскільки велика піввісь орбіти Марса більша, ніж у Венери, то й період його обертання навколо Сонця більший.

Це випливає із ІІІ закону Кеплера. Оскільки велика піввісь орбіти Марса більша, ніж у Венери, то й період його обертання навколо Сонця менший.

Запитання 11

Що є причиною видимого зміщення Сонця відносно зір? Як визначають сузір’я, у якому перебуває Сонце, адже при цьому зір цього сузір’я не видно?

варіанти відповідей

Причиною видимого руху Сонця серед зір є дійсний рух навколо Сонця. За рік наша планета робить повний оберт навколо Сонця, а воно за цей час проходить через ряд сузір’їв небесної сфери.

Причиною видимого руху Сонця серед зір є дійсний рух навколо Сонця. За рік наша планета робить повний оберт навколо Сонця, а воно за цей час проходить через ряд сузір’їв небесної сфери. Сузір’я, в яких перебуває Сонце, на небосхилі не видно, бо світло від них губиться у сонячному. У цей час опівночі кульмінують діаметрально протилежні сузір’я.

За рік наша планета робить повний оберт навколо Сонця, а воно за цей час проходить через ряд сузір’їв небесної сфери. Сузір’я, в яких перебуває Сонце, на небосхилі не видно, бо світло від них губиться у сонячному. У цей час опівночі кульмінують діаметрально протилежні сузір’я.

Сузір’я, в яких перебуває Сонце, на небосхилі не видно, бо світло від них губиться у сонячному. У цей час опівночі кульмінують діаметрально протилежні сузір’я.

Запитання 12

Як далеко в минуле Всесвіту могли «зазирнути» стародавні греки, милуючись зоряним небом?

варіанти відповідей

Стародавні греки вважали, що навколо Землі обертаються 7 прозорих кришталевих сфер, до яких прикріплені Місяць, Юпітер, Марс, Меркурій, Венера, Сонце, Сатурн. На восьмій сфері були розміщені нерухомі зорі. Греки бачили так само як і тепер на всій небесній сфері близько 6000 зірок. Візуально могли бачити галактику «туманність Андромеди», яка розміщена від нас на відстані 2 000 000 світових років. Отже, «зазирнути» в минуле Стародавні греки могли на 2 000 000 років.

Стародавні греки вважали, що навколо Землі обертаються 9 прозорих кришталевих сфер, до яких прикріплені Місяць, Юпітер, Марс, Меркурій, Венера, Сонце, Сатурн. На восьмій сфері були розміщені нерухомі зорі. Греки бачили так само як і тепер на всій небесній сфері близько 6000 зірок. Візуально могли бачити галактику «туманність Андромеди», яка розміщена від нас на відстані 2 000 000 світових років. Отже, «зазирнути» в минуле Стародавні греки могли на 2 000 000 років.

Стародавні греки вважали, що навколо Землі обертаються 7 прозорих кришталевих сфер, до яких прикріплені Місяць, Юпітер, Марс, Меркурій, Венера, Сонце, Сатурн. На восьмій сфері були розміщені нерухомі зорі. Греки бачили так само як і тепер на всій небесній сфері близько 3000 зірок. Візуально могли бачити галактику «туманність Андромеди», яка розміщена від нас на відстані 2 000 000 світових років. Отже, «зазирнути» в минуле Стародавні греки могли на 2 000 000 років.

Стародавні греки вважали, що навколо Землі обертаються 8 прозорих кришталевих сфер, до яких прикріплені Місяць, Юпітер, Марс, Меркурій, Венера, Сонце, Сатурн. На восьмій сфері були розміщені нерухомі зорі. Греки бачили так само як і тепер на всій небесній сфері близько 3000 зірок. Візуально могли бачити галактику «туманність Андромеди», яка розміщена від нас на відстані 2 000 000 світових років. Отже, «зазирнути» в минуле Стародавні греки могли на 2 000 000 років.

Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома

Створити тест