Контрольна робота "Прикметник як частина мови"

столик, широкий, далекий, зроблений;

денний, ясен, красен, ясень;

близький, жорстокий, салатовий, міський;

великий, цегляний, колючий, прив’ялить.

кислий, вовняний, мамина, вечірня;

міський, полтавський, шкільний, лісовий;

дерев’яний, ясний, батьківський, солов’їний;

літній, вечірній, молочний, білий.

Ой високо в яснім небі сонце стало.

Знов я юний орел і веселий знов.

Реве та стогне Дніпр широкий.

Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть.

простий і складний;

вищий і найвищий;

якісний і відносний;

повний і короткий.

правильні, зимні, суботні, древні;

торішні, західні, присутні, могутні;

художні, ближні, середні, нижні;

братні, вологі, терпкі, достатні.

чистий, дощовий, стрункий;

новий, кмітливий, твердий

чарівний, зимовий, чорний

смачний, веселий, народний

самий страшний;

щонайцікавіший;

більш мудріший;

величезніший.

Краса лиш відображення земного у не/земному дзеркалі душі.

Хоч життя людське дається раз навіки, та воно не/найдорожче в боротьбі.

Не/звичайна, а немов казкова скрізь лунає українська мова.

Я не боюсь тюрми і ката, вони для мене не/страшні.

електро(н/нн)ий, ваго(н/нн)ий;

орли(н/нн)ий, страше(н/нн)ий;

букве(н/нн)ий, здорове(н/нн)ий;

де(н/нн)ий, нездо´ла(н/нн)ий.

давньо/грецький, військово/морський;

п’яти/зірковий, східно/український;

старо/український, польсько/чеський;

яскраво/блакитний, високо/гірний.

Багатому дурню й багатство не в поміч.

Багата дівка робить від суботи до понеділка.

Багатий чоловік усе має, що душа бажає.

Багатого пізнати по шатах, а бідного – по заплатах.

Прозоро/жовті, сіро/зелений, дво/поверховий;

широко/плечий, сліпучо/білий, рожево/блакитний;

науково/дослідний, круто/рогий, двохсот/тонний;

кисло/солодкий, зелено/білий, північно/західний.

смачний – смачніший, більш смачніший, найсмачніший, найбільш смачний;

білий – біліший, менш білий, самий білий, найбільш білий;

мілкий – мілкіший, більш мілкий, наймілкіший, найбільш мілкий.

гнідий - гнідіший, найгнішідий, більш гнідіший.

залізні нерви, кам’яний будинок, вовча зграя;

братів зошит, свіжий вітер, скляний посуд;

ніжна квітка, кам’яне обличчя, світле волосся;

мамина пісня, прямокутна лавка, коричневий светр.

грош…вий, дощ…вий;

малин…вий, овоч…вий;

харч…вий, січн…вий;

степ…вий, плюш…вий.

кременчуцький, пражський, волзький;

волжський, карпатський, паризький;

 чеський, латиський, запорізький;

француський, петербурзький, дрогобицький.

височе…ий, безви…ий, пісе…ий;

жада…ий, свяще…ий, неоцінне…ий;

тума…ий, журавли…ий, числе…ий;

недоторка…ий, баклажа…ий, греча…ий.    

у всіх словах;

лише у першому слові;

лише у першому й другому словах;

лише у третьому й четвертому словах.

Таня крадькома змахнула свіжу, не/прохану сльозу.

Після дощу капелюх не/потрібний.

Ти не/легке життя прожила, моя мамо.

Нам був не/нависний злодійський лад.

щонайкращий;

найтвердіший;

гіркий;

рухливіший.

Перший сон наймиліший. (Нар. творч.)

Осінь —щедра, весна —прозора. (Нар. творч.)

Осінній ліс —міцний, весняний —хиткий.(Нар. творч.)

Мудрої людини не звернеш зі стежини. (Нар. творч.)

смачніший, найтепліший, лисий, заячий;

найсвіжіший, щонайкращий, якнайдовший, найдотепніший;

хоробріший, сніговий, трохи більший, нижченький;

найменш гордий, ширший, рідкий, найтвердіший.

підмет;

додаток;

обставина;

присудок;

означення.

вічний, розумний, далекий, голий;

жонатий, босий, видющий, малесенький;

новий, веселий, синій, сліпий;

вузький, гладкий, попелястий, вороний.