Прислівник_узагальнення вивченого

Прислівник- змінювана частина мови.

Прислівник виступає в реченні найчастіше обставиною.

Прислівник - незмінювана частина мови.

Прислівник не має закінчення.

прекрасн..о, невблаган..о, незграбн..о

грішн..о, невпин..о, живописн..о

рівнин..о, туман..о, спросон..я

бажан..о, попідтин..ю, перлин..о

найліпше

більш актуально

найменш вдало

менш гірше

префіксально-суфіксальним

основоскладання

безафіксним

префіксальним

Неподалік від озера будинок відпочинку. 

 У лісочку було прохолодно. 

У будинку неподалік світилося. 

гарно, нині, гаряче, навмисне

розумно, мало, спересердя, важко

добре, високо, погано, весело

вищий ступінь порівняння (проста форма)

вищий ступінь порівняння (складена форма)

 найвищий ступінь порівняння (проста форма)

найвищий ступінь порівняння (складена форма)

прислівник часу

прислівник причини

прислівник місця

прислівник мети

ледве/ледве, будь/де, по/весняному

коли/небудь, власно/руч, по/синівськи

повсяк/час, по/латині, казна/як

з діда/ прадіда, рік/у/рік, по/нашому

навкруг..., поноч.., утрич...

заввишк..., заоч.., укуп...

по-людськ..., наспод.., уві сн...

до реч..., зовн..., опівноч....

гарно, мила, рішуче, багато

наспіх, трохи, навмисне, насухо

вільно, яскраво, повільно

чисто, тяжко, добре, низько

Узимку тут не/холодно.

Не/сподівано настала весна.

Відповідь прозвучала не/впевнено.

Вечір не/рухомо бринить тишею.

двічі, нині, гаряче, навмисне 

трохи, мало, спересердя, важко

швидко, високо, спокійно, добре 

давно,напам'ять, тут, навмисне

Картину відомого американського художника виставили в музеї напоказ.

 Тут розцвіло багато пролісків.

Згарячу Миколка лупонув відром об землю.

Ненароком я згадала минулі роки в школі.

 незмінна особлива форма дієслова

 самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета

незмінна самостійна частина мови

службова частина мови

якісні, відносні, присвійні

якісно-означальні, обставинні

похідні та непохідні

безособові, неозначені, означено-особові

впевнено, прекрасно, котрийсь

ліньки, попередньо, використано

пошепки, інколи, сам на сам

раз у раз, обидва, мирно

 віч-на-віч

сам-на-сам

вгорі

як-небудь

з/дня/на/день, по/третє, в/решті/решт, на/радість

на/жаль, рік/у/рік, з/дня/на/день, до/пари

де/не/де, в/літку, по/перше, хоч/не/хоч

сам/на/сам, будь/коли, з роду/в/рід, на/ходу

який? чий?

що роблячи? що зробивши?

як? наскільки? навіщо?

скільки? котрий?

 способу дії

міри та ступеня дії

 причини

якісно-означальні

з діда/прадіда, будь/ласка, по/синівськи

день/у/день, мало/помалу, ледве/ледве

хтозна/куди, тет/а/тет, з давніх/давен

раз/у/раз, десь/не/десь, давним/давно

часто- частіше

тихо-тихіше

близько-близькіше

дорого-дорожче

рано

пізно

швидко

помалу