Прислівник

незмінна особлива форма дієслова;

самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета;

незмінна самостійна частина мови;

службова частина мови.

способу дії;

місця;

причини;

якісно-означальні.

утрьох, по-іншому, всього-на-всього;

до двоє, по-нашому, в цілому;

по-перше, по четверо, поодинці;

чимало, щороку, тимчасово.

низько, голосно;

дорого, вузько;

дешево, хитро;

дуже, гостро.

щасливіше;

більш щасливо;

найбільш щасливіше;

найщасливіше.

віч-на-віч;

сам-на-сам;

вгорі;

як-небудь.

префіксально-суфіксальним;

основоскладання;

безафіксним;

суфіксальним.

неабияк, невесело, незабаром;

недорого, неквапом, ненадовго;

неминуче, неподалік, непосидюче;

небагато, неважко, ненадовго.

де/таки, ось/ось, гидко/бридко;

по/нашому, зі/споду, в/сімох;

казна/де, чим/дуж, до/краю;

десь/то, спід/лоба, до/пізна.

навмисний, добрячий, болючий;

імовірний, в'юнкий, безуспішний;

даремний, певний, рішучий;

боязкий, гнітючий, терплячий.