Контрольна робота з астрономії №1

близько 3000; 

близько 6000;  

близько 9000;

близько 12000.

Сонце;

Вега; 

Арктур;

Сиріус.

місячний;   

сонячний;    

сонячно-місячний;

і сонячний, і місячний.

Елонгація;  

Протистояння;     

Конфігурація;

Сходження.

Афелій;  

Перигей; 

Перигелій;

Апогей.

1668 рік

1609 рік

1781 рік

1924 рік

Поблизу α Малої Ведмедиці

Поблизу α Великої Ведмедиці

Поблизу α Оріона

Поблизу α Рака

На географічних полюсах Землі буде здаватись спостерігачеві, що світила обертатимуться по колах на незмінній висоті.

На екваторі Землі буде здаватись спостерігачеві, що світила обертатимуться по колах на незмінній висоті.

Перший закон Кеплера визначає форму орбіти планет. 

Другий закон Кеплера визначає форму орбіти планет. 

Третій закон Кеплера визначає форму орбіти планет. 

Ми не можемо спостерігати проходження Марса по диску Сонця, бо віно дуже сильно його освітлює

Ми не можемо спостерігати проходження Марса по диску Сонця, бо він є внутрішньою планетою.

Ми не можемо спостерігати проходження Марса по диску Сонця, бо він є зовнішньою планетою.

Юліанський календар передбачає, що високосний рік повторюється через кожні 3 роки на четвертий.

Юліанський рік на 11 хв довший за астрономічний ( за кожні 128 років утворюється зайвий день).

В Григоріанському календарі кожен 4-ий рік високосний, за вийнятком років кратних 100 (100, 200, 300, 400…), які не діляться на 400.(зайвий день кожні 3200 років).

20 липня 1969 року

4 жовтня 1957 року

12 квітня 1961 року

16 червня 1963 року

68

108

88

128

горизонтальні;

горизонтальні та екваторіальні;

екваторіальні;

на зоряні карти не наносять координат.

12

11

88

13

влітку;

восени;  

влітку;

взимку.

Наближує до нас космічні тіла; 

Збільшує космічні світила;

Збільшує кутовий діаметр світила;

Наближує до нас планети;

Зоряна доба на 3 хв 56 с коротша за сонячну.

Сонячна доба на 3 хв 56 с коротша за зоряну.

Радіотелескопам

Оптичним телескопам

Гамма-телескопам

Відстані у космосі астрономи вимірюють кілометрами та метрами

Відстані у космосі астрономи вимірюють астрономічними одиницями та світовими роками.

Відстані у космосі астрономи вимірюють звуковими хвилями

Астрономічна обсерваторія – це наукова установа, у якій виконують спостереження небесних світил за допомогою телескопів.

Для якісних оптичних спостережень потрібні: чиста атмосфера і ясне (безхмарне) небо. Такі умови на нашій планеті найчастіше це буває часто високо в горах.

Випромінювання, яке надходить до нашої планети від небесних тіл, може досягнути телескопа, установленого на поверхні Землі лише за умови, що воно пройде крізь її атмосферу.

Установлено, що атмосфера Землі істотно поглинає значну частину випромінювання електромагнітного спектра.

Чим вище від поверхні, то поглинання певних електромагнітних хвиль менше. Саме тому сучасні астрономічні обсерваторії зазвичай розміщують у гірській місцевості