Контрольна робота з теми "Козацька Україна в 2 пол. XVII - на поч. XVIII ст."

полково-сотенний устрій Гетьманщини сприяв швидкому згуртуванню та мобілізації населення в умовах активної боротьби;

з XV ст.на українських землях, які перебували в складі Речі Посполитої, активно поширювалась фільваркова система господарювання та процес закріпачення селян;

влада Гетьманщини вела політику підтримки усіх релігійних конфесій та сприяла поширенню уніатства.

"Березневих статтей"

Зборівського договору

Білоцерківського договору

Андрусівського договору

І. Самойловича

І. Виговського

П. Конашевича-Сагайдачного

П. Дорошенка

козацтво

українська шляхта

православне духовенство

міщанство

селянство

Основна форма господарювання в козацькій державі - зимівник

В козацькій державі діяло середньовічне право займанщини

На територію Слобожанщини право займанщини не поширювалося

Полкова та сотенна старшина Слобожанщини підпорядковувалась бєлгородському воєводі

Генеральна військова канцелярія

Генепальна скарбова канцелярія

Генеральний військовий суд

Генеральна військова рада

1699 р. за рішенням короля Речі Посполитої

1699 р. за рішенням турецького султана

1699 р. за рішенням московського уряду

1678 р. за рішенням короля Речі Посполитої

Гетьманщина

Малоросія

Новоросія

Слобожанщина

Адміністративно-територіальний устрій зберігався майже без змін: наприкінці 17 ст. існувало 10 полків і московський уряд проводив активну політику по збільшенню кількості полків на Слобожанщині

Найвищою посадовою особою був гетьман, якого обирала Старшинська рада

Полком керував полковник, якого обирали довічно, а часом навіть з правом передачі цієї посади у спадок, а усі слобідські полковники підкорювалися бєлгородському воєводі

Полковники належали до Старшинської ради й підкорялися гетьманові

полково-сотенний устрій та право займанщини

полково-сотенний устрій та обрання гетьмана та козацької старшини на Генеральній віськові раді

право займанщини та кріпосна залежність селян

Найвищим органом влади козацької держави була Генеральна військова рада

гетьман та козацька старшина обиралися шляхом голосування

на території Гетьманщини діяло магдебурзьке прово

на території Слобожанщини міста мали магдебурзьке право

початок заселення території Дикого Поля українськими селянами-утікачами з Правобережної України та запорозькими козаками

нова хвиля переселенців із Правобережної та Лівобережної України, пов’язана зі складними суспільно-політичними обставинами доби Руїни

обмеження переселенського руху з Правобережної України владою Московського царства у зв’язку з ускладненням відносин із Річчю Посполитою

активізація переселенського руху, основою якого були селяни та міщани Лівобережної України, які рятувалися від утисків польських магнатів