Контрольна робота "Зорі. Еволюція зір. Наша Галактика" 1 варіант

білі

червоні

сині

жовті

зоряне скупчення

червоний гігант

чорна діра

білий карлик

в оптичному

у радіодіапазоні

в інфрачервоному

в ультрафіолетовому

Туманність Андромеди

Велика Маггеланова Хмара

Мала Маггеланова Хмара

Туманність в Оріоні

Вибух нової зорі

Вибух ядра галактики

Момент, коли розпочалось розширення космічного простору

Момент, коли утворилася наша галактика

Геркулес

Оріон

Дельфін

Лебідь

Розсіяні

Кулясті

Зоряні асоціації

Туманності

Термоядерні реакції перетворення ізотопів водню у гелій

Термоядерні реакції перетворення ізотопів водню у кисень

Термоядерні реакції перетворення ізотопів гелію у водень.

Термоядерні реакції перетворення ізотопів кисню у гелій

Червоне зміщення спектральних ліній

Фіолетове зміщення спектральних ліній

Жовте зміщення спектральних ліній

Зелене зміщення спектральних ліній

Темні туманності поглинають світло від зір або туманностей, що знаходяться поряд або за ними. Найбільш темні туманності можна спостерігати неозброєним оком як шматки чорноти. Оскільки видимого світла від них не фіксують, вивчати їх можна тільки методами радіоастрономії, а також інфрачервоного випромінювання пилу

Темні туманності поглинають світло від зір, що знаходяться поряд або за ними. Найбільш темні туманності не можна спостерігати неозброєним оком як шматки чорноти. Оскільки видимого світла від них не фіксують, вивчати їх можна тільки методами радіоастрономії, а також інфрачервоного випромінювання пилу

Темні туманності поглинають світло від інших туманностей, що знаходяться поряд або за ними. Найбільш темні туманності можна спостерігати неозброєним оком як шматки чорноти. Від них фіксують видиме світло, а вивчати їх можна тільки методами радіоастрономії

Темні туманності поглинають світло від зір або туманностей, що знаходяться поряд або за ними. Найбільш темні туманності можна спостерігати неозброєним оком як шматки чорноти. Вивчати їх можна тільки методами інфрачервоного випромінювання пилу

Зовнішній вигляд спектра залежить від температури на поверхні зорі, і при переході від пізних спектральних класів до ранніх спектральних класів температура збільшується. Водночас спектральна послідовність є і послідовністю кольору, адже різний колір залежить від температури. За різних температур максимум інтенсивності неперервного спектра припадає на різні його ділянки. Якщо максимум випромінювання зорі знаходиться у червоній частині спектра, то її колір буде червоним, якщо у блакитній – блакитним, а якщо зоря випромінює з однаковою інтенсивністю весь неперервний спектр, то її колір буде білим. Тому навіть за зовнішнім виглядом спектрограми зорі, можна на «око» оцінити температуру зорі

Зовнішній вигляд спектра залежить від температури на поверхні зорі, і при переході від пізних спектральних класів до ранніх спектральних класів температура зменшується. Водночас спектральна послідовність є і послідовністю кольору, адже різний колір залежить від температури. За різних температур максимум інтенсивності неперервного спектра припадає на різні його ділянки. Якщо максимум випромінювання зорі знаходиться у червоній частині спектра, то її колір буде червоним, якщо у блакитній – блакитним, а якщо зоря випромінює з однаковою інтенсивністю весь неперервний спектр, то її колір буде білим. Тому навіть за зовнішнім виглядом спектрограми зорі, можна на «око» оцінити температуру зорі

Зовнішній вигляд спектра залежить від температури на поверхні зорі, і при переході від пізних спектральних класів до ранніх спектральних класів температура збільшується. Водночас спектральна послідовність є і послідовністю кольору, адже різний колір залежить від температури. За різних температур максимум інтенсивності неперервного спектра припадає на різні його ділянки. Якщо максимум випромінювання зорі знаходиться у червоній частині спектра, то її колір буде червоним, якщо у блакитній – блакитним, а якщо зоря випромінює з однаковою інтенсивністю весь неперервний спектр, то її колір буде білим. Але за зовнішнім виглядом спектрограми зорі, не можна на «око» оцінити температуру зорі

Зовнішній вигляд спектра залежить від температури на поверхні зорі, і при переході від пізних спектральних класів до ранніх спектральних класів температура зменшується. Водночас спектральна послідовність є і послідовністю кольору, адже різний колір залежить від температури. За різних температур максимум інтенсивності неперервного спектра припадає на різні його ділянки. Якщо максимум випромінювання зорі знаходиться у червоній частині спектра, то її колір буде червоним, якщо у блакитній – блакитним, а якщо зоря випромінює з однаковою інтенсивністю весь неперервний спектр, то її колір буде незрозумілим. Тому навіть за зовнішнім виглядом спектрограми зорі, можна на «око» оцінити температуру зорі