Лексикологія

лексичне значення та вживання слів

слова як частини мови

слова як члени речення

будову слів

сягають корінням у неслов'янські мови

утворилися безпосередньо в українській мові

використовують люди, що живуть у певних місцевостях

активну й пасивну

незапозичену й запозичену

загальновживану та стилістично забарвлену

загальновживану і професійну

неологізмами

історизмами

діалектними

жаргонізмами

орфографічному словнику

тлумачному словнику

фразеологічному словнику

синонімічному словнику

мають однакове лексичне значення

 використовуються людьми певної професії

уживаються в мові людей певної місцевості

 позначають слова, замінені в сучасній мові іншими

яку розуміють і вживають усі

вживання яких обмежене певною місцевістю

які використовують люди певних професій

які позначають певні наукові поняття

історизми

архаїзми

загальновживані слова

неологізми

діалектними

просторічними

професійними

термінами

жаргонізмів

 загальновживаних

діалектних

професійних

перейшли в українську мову з інших мов

використовують люди певних професій

вийшли з активного вжитку

позначають застарілі наукові поняття

математика, мрія

граматика, дружина

 інформатика, формула

риторика, держава

чимчикувати, швендяти, вештатись

хоровод, поштамп, пепсі-кола, гімназія

ліфт, шайба, комп'ютер, канікули

Інтернет, клон, трилер, діджей

   Потемніло, завітрило, закрутила курява (С. Васильченко).

Десь курився синій димок од ватри (М. Коцюбинський).

У хаті було чисто та гарно, як у квітнику (М. Коцюбинський).

І смеркає, і світає, день божий минає (Т. Шевченко).

  історизм          

архаїзм

неологізм

діалектизм

година, швець, тесля

заручини, фіалка, настурція

вежа, футбол, розповідь

волейбол, фініш, фарватер

свято, надія, асиміляція

кущ, щастя, сім’я

вітер, птах, кичера

радіус, мрія, легінь

Садок тішиться підсиненим туманцем дозрілих слив

(Є. Гуцало)

Густо-прегусто висипали зорі на небі (Іван Нечуй-Левицький)

Діагноз встановлено правильно,

пацієнт отримав ліки, операція не відбудеться.

Я йшов усе далі й далі в глибину лісів (М. Грушевський)

активну й пасивну

загальновживану та стилістично забарвлену

власне українську й запозичену

загальновживану і професійну

діалектизми

неологізми

історизми

просторічні

бажання - прагнення 

 господарський – господарчий

безодня - прірва     

 балакучий - говіркий  

файний, ровер, когут

екстрений, біціглі , цирк

діаметр, закон, циркуль

коц, нероба, котяра

сіяти пшеницю, бити посуд, сидіти на траві

діти заливаються сміхом, відвести душу, сіяти грішми

діти сміються, зігріти душу, чисте небо

довгі руки, читати книгу, літній вечір

кіт наплакав

як грибів після дощу

кури не клюють

 брати за душу

стійке сполучення двох і більше слів, яке за значенням дорівнює одному слову

запозичена лексика

синоніми і антоніми

професійні слова

а) здавати позиції;

б) за сім верст киселю їсти;

 в) відсунути на задній план

 г) гратися в котика і мишку;

д) дути на холодне.

геометрія, рояль, формула   

кароче, вроді, прикольний

шурупати, кльово, тусівка

газда, тайстра, легінь

  Історизми.

Загальновживані слова.

Архаїзми.

Неологізми.