Ліквідація Гетьманщини та Запорозької Січі

Можливість вільного використання української мови;

Існування податкових і соціальних пільг, наявність вільних земель;

Продовження козацької боротьби проти татарської загрози;

Прагнення до виживання через масовий голод на Правобережжі та Лівобережжі.

Форму ведення господарства козаків із використанням вільнонайманої праці та виробництвом товарів на продаж;

Адміністративно-територіальну одиницю в Новій Січі, у центрі якої розміщувалась Слобода із невеликим укріпленням і козацькою залогою;

Митний податок, що збирався із купців за привезені товари до Гетьманщини;

Об‘єднання ремісників у корпорацію, яка захищала власні інтереси.

Повернення козаків із Османської імперії на Запоріжжя;

Запровадження полкового устрою в Слобідській Україні;

Впорядкування системи управління Запорозькою Січчю;

Заборону решток автономних прав і устрою Гетьманщини.

Розвиток ринкових відносин, що передбачали виробництво продукції на продаж;

Запровадження кріпосницької системи економічних відносин;

Здійснення основних торговельних операцій із країнами Західної Європи;

Формування органів влади рішенням кошового отамана.

Хортицьку Січ у російських володіннях поблизу сучасного міста Запоріжжя;

За дунайську Січ на турецьких землях у гирлі Дунаю;

Олешківські Січ у татари-турецьких володіннях на Херсонщині;

Нову Січ у російських володіннях на річці Підпільній.

Г.Потьомкін;

П.Румянцев;

С. Вельямінов;

О.Шаховський.

1764 р.;

1775 р.;

1783 р.;

1785 р.

Півдні;

Лівобережжі;

Правобережжі;

Слобожанщині.

Перетворено на незаселену територію, контрольовану російськими військами;

Включено до складу Слобідської України як окрему адміністративну одиницю;

Заселено українськими селянами-втікачами з Галичини та Північної Буковини;

Віддано на господарювання російським дворянам та іноземним колоністам.

І.Сірка;

П.Полуботка;

К.Гордієнка;

П.Калнишевського.