Література. 11 ЗНО

Автор цього твору: "Молодості властивий порив, мрії про надзвичайні вчинки та славу, хоч із тисячі цього доходить звичайно один. Проте коли б показати юнакові зразу його дальшу правдиву долю, він прагнути перестав би, все послав би під три чорти й у босяки пішов би. Виходить, омани конче потрібні!"

"Сходи, моя єдина в світі Соню! Може, вона покличе свою душу назад, і тоді до мене прийде забуття хоч на хвильку.

Обнімаю тебе і несу на руках колиску з сином, доки й житиму..."

Це уривок із твору

Т. Г. Шевченку присвячений твір

За жанром твори є новелою

Надійка, Левко, Мусінька - це персонажі твору

За жанром є романами

Автобіографічними є твори

«Мені подобається твій Богдан. Це неймовірний оптиміст. Він належить до тих людей, з якими всі одвічні питання спрощуються до розмірів однієї фрази. Народження чи смерть — вони сприймають так примітивно, що це зовсім не стає для людини на перше місце і не затуляє бадьорості й радості. За такими людьми мимоволі йдуть. З ними дуже легко жити".

Це уривок з твору

Ілюстрація до твору "Мина Мазайло" в рядку

"І знову я пізнаю себе нікчемною людиною й пізнаю: десь під серцем нудить. І не ридати, а плакати дрібненькими сльозами хотілось мені — так, як у дитинстві, на теплих грудях. І спалахнуло: — невже я веду її на розстріл? Що це: дійсність чи галюцинація?"

Це уривок із

«...юнак з чорним висипом, під носом і по підборіддю, з мрійними, але злими очима», «він кругом український».

Це характеристика

Остап Вишня - псевдонім

«Я знаю: мене обвинувачуватимуть у націоналізмі, у християнстві та всепрощенстві, будуть судити за нехтування класової боротьби й ревізію виховання молоді, яка зараз героїчно б’ється на всіх грізних історичних фронтах... Я заступився за свій народ, що несе тяжкі втрати на війні... Україну знає лише той, хто був на ній, на її пожежах сьогодні, а не по газетах чи салютах обчислює її перемоги, втикаючи паперові прапорці в мертву географічну карту. Смутно мені». Так писав

"Зачинатель нової української літератури" - це

Героїня співає пісню Марусі Чурай у творі