Літописи, "Слово про похід Ігорів"

«А/…/князював у своєму роду і ходив до царя грецького, і той цар, переказують, зустрічав його з великою шанобою та почестями». Персонажем цього уривка є

Зі словами «Якщо ж ви мене щиро просите, то пришліте до мене знатних мужів, хай у великій честі піду я за вашого князя» звертається 

Про початок української держави, про перших наших князів, про заснування Києва розповідає твір, автором якого вважають 

Рядки

«І коли зійшлись обидва війська, кинув списа Святослав на древлян. Спис пролетів між вухами коня і впав коневі у ноги, бо Святослав був ще дитиною. І сказав Свенельд, воєвода батька його: «Князь уже почав. Ударимо ж, дружино, за князем!»

узято з твору

«Се моє, і те – теж моє», так автор «Слова про похід Ігорів» розповідає про 

Про київського князя Святослава («Слово про похід Ігорів») ідеться в рядку

А Ігор князь поскочив горностаєм в комиші і білим гоголем на воду. Упав на бистрого коня і скочив з нього сірим вовком. І помчав по лугу Дінця, і полетів соколом під млою…

Цей уривок із «Слова про похід Ігорів» розповідає про 

В уривку «Слова про похід Ігорів» «А мої ті куряни – воїни вправні: під трубами сповиті, під шоломами злеліяні, кінцем списа згодовані» основним художнім засобом є 

Чотири сонця у «Слові про Ігорів похід» символізують

Затемнення сонця спостерігають персонажі твору 

Висловлення зі «Слова про Ігорів похід»

«Браття і дружино! Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути. Так всядьмо, браття, на свої бистрії коні та на Дін синій поглянем»

належить

Про помсту княгині Ольги за смерть князя Ігоря йдеться у творі 

Портрет

«Стоїш ти в обороні, прищеш на воїв стрілами, гримиш об шоломи мечами харалужними. Куди тур поскочив, своїм золотим шоломом посвічуючи, там і лежать поганії голови половецькії. Поскіпані шаблями гартованими шоломи оварськії тобою, яр-туре»

стосується героя «Слова про похід Ігорів»

Епізод зі «Слова про Ігорів похід»

«Загула земля, зашуміла трава, вежі половецькі сколихнулися. А Ігор князь поскочив горностаєм в комиші і білим гоголем на воду. Упав на бистрого коня і скочив з нього сірим вовком. І помчав до лугу Дінця, і полетів соколом під млою, забиваючи гусей і лебедів»

змальовує 

Нестор вважається ймовірним автором (співавтором) 

До сил природи з проханням про допомогу своєму чоловікові зверталася героїня твору 

Вислів «Випускає він десять соколів на стадо лебедів» («Слово про похід Ігорів») означає

Сон персонажа є елементом композиції твору

«О Дніпре-Словутичу! Ти пробив єси кам’янії гори через землю Половецькую. Ти леліяв єси на собі Святослава насади до полку Кобякового».

Ці слова каже один із героїв «Слова про похід Ігорів»