Лівобережна, Слобідська та Південна Україна в другій половині XVIII ст.

А Кирило Розумовський;

Г Данило Апостол;

В Петро Калнишевський;

Д Іван Мазепа.

А перша Малоросійська колегія;

Б Правління гетьманського уряду;

В Таємна канцелярія;

 Г друга Малоросійська колегія;

А Харківське і Катеринославське намісництва;

Б Чернігівське і Київське намісництва;

В Київське, Чернігівське і Харківське намісництва;

Г Київське, Чернігівське і Новгород-Сіверське намісництва.

А придушення гайдамацького руху на Правобережжі;

Д  закріпачення селян Лівобережжя та Слобідської України;

В надання Російським урядом дозволу на заснування Нової Січі;

Б проведення Петром Рум'янцевим Генерального опису Малоросії.

А утворення Барської конфедерації;

Б розгортання опришківського руху під проводом Олекси Довбуша,

В видання указу Катерини II про запровадження кріпацтва на Лівобережжі та Слобожанщині;

Г оприлюднення "Жалуваної грамоти дворянству";

Д приєднання Кримського ханства до складу Російської імперії;

Е скасування полково-адміністративного устрою на Слобожанщині;

Є реорганізація російським урядом десяти козацьких полків Лівобережжя.

А повернення під гетьманське управління Запорозької Січі та Києва;

Б повернення місту Батурин статусу гетьманської столиці;

В проведення "генерального слідства про маєтності";

Г відродження традиції регулярного (тричі на рік) скликання Генеральної козацької ради;

Д реформування судочинства за зразком судової системи Речі Посполитої першої половини XVII ст.;

Е  укладення збірника законів під назвою "Права, за якими судиться малоросійський народ";

Є модернізація козацького війська за зразком кращих іноземних армій;

Ж впровадження обов'язкової освіти для козацьких дітей.

А Прутський мирний договір;

Б Кючук-Кайнаджійський мирний договір;

В Константинопольський мирний договір; 

Г Ясський мирний договір;

Д Бахчисарайський мирний договір.

А Катеринослав;

Б Харків;

В Єлисаветград;

Г Одеса;

Д Донецьк;

 Е Херсон;

Є Полтава;

Ж Запоріжжя.