Логіка екзамен (додаток)

а) Аристотелем;

б) Парменідом;

 в) Гераклітом;

г) Зеноном Елейським. 

а) природа;

б) психічні процеси; 

в) мислення;

г) поведінка людини.

а) конкретне пізнання; 

б) інтуїтивне пізнання;

в) абстрактне пізнання;

г) конструктивне пізнання.

а) раціональність;

б) опосередкованість;

в) поняття;

г) можливість формалізації. 

а) логічні закони;

; б) умовиводи; 

в) логічні слідування;

г) імплікативні висловлювання. 

а) екстраполяція;

б) формалізація;

в) ідеалізація;

г) узагальнення.

а) логіка історії;

б) жіноча логіка; 

в) заліза логіка; 

г) логіка мислення. 

а) ствердження;

б) речення; 

в) висловлювання;

г) поняття.

а) три;

б) чотири;

в) п’ять;

г) понад десять. 

а) аналогія; 

б) узагальнення; 

в) абстрагування;

 г) дедукція.

а) дедукція;

б) індукція;

 в) метод побудови гіпотез; 

г) формалізація.

а) математики;

б) психології;

в) педагогіки; 

г) жодної.

а) всезагальний закон буття;

б) правило; 

в) канон поведінки і мислення;

г) система знань.

а) свідомості;

б) мові; 

в) відчуттях, сприйняттях, уявленнях; 

г) законах логіки.

а) узагальнення;

 б) ідеальні об’єкти;

в) логіко-математичні абстракції;

г) сприйняття.

а) є семантично замкнутою; 

б) містить невизначеність правил побудови мовних виразів; 

в) містить 

невизначеність правил надання значень мовним виразам;

г) не містить багатозначних термінів.

а) метод розрахунку; 

б) контент-аналіз;

в) спостереження; 

г) формалізація. 

а) антиномії;

б) апорії;

в) парадокси; 

г) софізми. 

а) Аристотель;

б) Хрисип;

в) Северин Боецій; 

г) Ґ. В. Ляйбніц. 

а) Раймунд Луллій;

б) Петро Іспанський;

в) Михайло Пселл; 

г) П’єр де ля Раме. 

а) А. де Морган;

б) Дж. Буль;

в) Е. Шредер;

 г) Ґ. Фреґе. 

а) традиційна логіка;

б) математична логіка; 

в) некласична логіка;

г) багатозначна логіка.

а) Сократ;

б) Геракліт;

в) Аристотель;

г) Парменід

а) «Органон»;

б) «Перша аналітика»;

в) «Про природу; 

г) «Про логіку, або Канон».

а) «Перша аналітика»;

б) «Друга аналітика»;

в) «Синопсис»; 

г) «Математичний аналіз логіки». 

а) Раймунд Луллій;

б) Петро Іспанський;

в) Михайло Пселл;

г) П’єр де ля Раме.

а) класичні системи алгебри висловлювань; 

б) багатозначні логіки;

в) логіка Аристотеля і логіка Хрисипа;

г) індуктивна логіка Ф. Бекона і Дж. С. Мілля.

а) конкретне;

б) вербальне;

в) абстрактне;

г) дискурсивне. 

а) раціональне, емпіричне; 

б) теоретичне, практичне, професійне;

в) конкретне, абстрактне; 

г) 

концептуальне, вербальне, абстрактне.

а) знаки-символи; 

б) знаки-копії; 

в) знаки індекси;

г) мовні знаки. 

а) Ф. Бекон і Дж. С. Мілль;

б) Б. Рассел і А. Н. Вайтгед;

в) школа Бурбакі;

г) Ч. С. Пірс і Ч. Морріс.

а) логічний поворот;

б) лінгвістичний поворот;

в) прагматичний поворот;

г) семантичний поворот. 

а) істину і хибу; 

б) поняття, судження, умовивід; 

в) логічні закони;

г) висловлювання і вирази, що відіграють певну роль у складі речення.

а) прагматичне; 

б) семантичне; 

в) кореспондентське;

г) регулятивне.

а) одне; 

б) два;

в) три; 

г) безліч. 

а) пізнавальна; 

б) проектувальна;

в) прогнозувальна;

г) технологічна.

а) абстрактним;

б) наочно-образним;

в) дискурсивним;

г) алогічним.

а) синергетика;

б) семіотика;

в) семантика;

г) синектика. 

а) синтаксис;

б) семантика;

в) прагматика; 

г) діалектика.

а) логічний квадрат;

б) modus ponens;

в) трикутник співвіднесення;

г) діаграми Оґдена-Річардса. 

а) корисністю;

б) відображенням; 

в) несуперечливістю; 

г) домовленістю.

а) гіпотеза лінгвістичної додатковості; 

 б) гіпотеза лінгвістичної універсальності;

в) гіпотеза лінгвістичної 

відносності;

г) гіпотеза Ейлера. 

а) дескриптивні і логічні терміни;

б) поняття і функціональні знаки;

в) самостійні і службові частини мови;

 г) 

розповідні, запитальні, спонукальні.

а) форма мислення, яка є результатом узагальнення і виділення предметів деякого класу за загальними та 

специфічними для них ознаками;

б) форма мислення, за допомогою якої ми щось стверджуємо чи заперечуємо про 

деякий предмет чи клас предметів; 

в) смисл і значення імені;

г) думка про предмет, що є ґрунтованою на законах 

логіки.

а) обсяг поняття; 

б) смисл слова;

в) зміст поняття;

г) поняття.

а) конкретні і абстрактні;

б) збірні і незбірні; 

в) співвідносні і безвідносні;

г) позитивні і негативні. 

а) видами одного роду; 

б) непорівнюваними поняттями;

 в) родовим і видовим поняттям; 

г) категоріями. 

а) висловлювання; 

б) форма мислення;

в) логічний закон;

г) логічна операція.

а) ознаками предмета; 

б) особливостями предмета;

в) обсягом предмета;

г) визначенням предмета. 

а) відношення;

б) предмети; 

в) абстрактні об’єкти;

г) думки.

а) конкретні; 

б) абстрактні;

в) співвідносні;

г) збірні.

а) порожнє;

б) негативне;

в) незбірне;

г) безвідносне.

а) конкретні;

б) загальні;

в) позитивні;

г) реєструючі.

а) протилежності, співпідпорядкування, суперечності;

б) протилежності, перехрещення, суперечності;

в) 

часткової сумісності, співпідпорядкування, суперечності;

г) протилежності, суперечності, нетотожності.

а) перехрещення;

б) підпорядкування;

в) сумісності;

г) тотожності. 

а) та, що точно вказує на предмет позначення;

б) та, що вказує на будь-який предмет з певної сукупності;

 в) 

та, що вказує на декілька предметів одразу; 

г) та, що вказує на поняття, яке немає обсягу. 

а) коло;

б) квадрат;

в) трикутник;

г) еліпс. 

а) A, B, C, D;

б) /\, \/. ¬, →; 

в) , ; 

г) +, –, *, /.

а) ті, без яких він не може існувати; 

б) ті, які буває йому притаманні, а буває і ні; 

в) ті, які поступово виникають;

г) ті, які поступово зникають. 

а) конкретне;

; б) загальне; 

в) одиничне; г

г) реєструвальне

а) загальне;

б) абстрактне;

в) позитивне;

г) збірне

а) номінальне визначення;

; б) реальне визначення;

в) аксіоматичне визначення;

г) генетичне визначення

а) атрибутивно-реляційні; 

; б) генетичні; 

в) операційні;

г) аксіоматичні. 

а) надто широке визначення; 

б) «не слідує»;

в) тавтологія;

г) визначення невідомого через невідоме.

а) родового і видового понять;

б) дефінієндуму і дефінієнсу;

 в) змісту, обсягу і смислу поняття; 

г) діленого поняття, основи поділу і членів поділу. 

а) поняття, за допомогою якого розкривають зміст невідомого поняття;

б) поняття, зміст якого треба 

розкрити;

в) обсяг поняття;

г) зміст поняття. 

а) нульове поняття;

б) поняття, які уже не мають родового поняття;

в) поняття, які уже не мають видового 

поняття;

г) поняття, обсяг яких формує безкінечна множина предметів.

а) номінальне визначення;

б) реальне визначення; 

в) опис;

г) роз’яснення. 

а) атрибутивно-реляційне;

б) генетичне;

в) операційне;

г) аксіоматичне. 

а) надто широке визначення; 

б) «не слідує»;

в) тавтологія; 

г) коло у визначенні. 

а) опис; 

б) характеристика;

в) порівняння;

 г) роз’яснення. 

а) «поділ із зайвими членами»;

б) стрибок у поділі;

в)тавтологія; 

г) «не слідує, не випливає». 

а) логічна операція, за допомогою якої визначають обсяг поняття; 

б) логічна операція, за допомогою якої визначають 

зміст поняття;

в) теоретичний опис предмета; 

г) елімінація (вилучення) поняття з мови наукової теорії. 

а) підміна поняття;

б) стрибок у поділі;

в) «не слідує»;

 г) тавтологія

а) логічна операція над змістом поняття;

б) логічна операція над обсягом поняття;

в) дефініція поняття; 

г) 

аналог мереологічного поділу.