М.Гоголь. Повість "Шинель"

«Вечори на хуторі поблизу Диканьки»

«Миргород»

«Петербурзькі повісті»

«Арабески»

Іван Дмитрович Черв’яков

Самсон Вирін

Акакій Акакійович Башмачкін

Максим Максимович

так заповідав батько

мати давно мріяла про таке ім’я для сина

бо інші імена, які пропонувалися, були надто дивними і нікому не подобалися

так сказав священик

переписувачем паперів

секретарем-референтом

начальником департаменту

столоначальником

це спосіб художнього узагальнення

це не важливо

автор приховував місце, де відбулися реальні події, зображені в повісті

автор забув назву департаменту

з відразою

просто заробляв гроші

з байдужістю

з любов'ю

поважали

не виявляли пошани, насміхалися над ним

не помічали

допомагали йому в роботі

 «Я брат твій»

«Облиште мене, навіщо ви мене кривдите?»

«Як ви смієте? Чи розумієте ви, хто перед вами?»

«Чи знаєте ви, з ким говорите?»

добрий, чуйний

злий

про його характер нічого не можна сказати, про нього відомо тільки, що він звичайна «маленька людина»

він любив веселі компанії

бвдга

вдгаб

дгабв

габвд

бо хотів мати великий гардероб

потрібна була саме зимова шинель

у нього виявилися зайві кошти

тому що стара зовсім зносилася

її вкрали у нього на вулиці шахраї

вона розлізлася після дощу

її вкрали чиновники під час вечірки на честь Акакія Акакійовича

він загубив її в департаменті

плакав, але колеги скинулися на нову шинель

вирішив складати на нову шинель

довго переживав, але змирився

захворів

великі матеріальні збитки

втрату поваги колег

втрату мрії, що надихала його, дала новий сенс існуванню

втрату можливості отримати нову посаду

у генерала був гучний голос

генерал був дуже зайнятий

генерал хотів справити враження на свого друга, який сидів у нього в кабінеті

бо так вимагав закон

колеги, стурбовані його відсутністю, вирішили провідати Акакія Акакійовича вдома

про це повідомила хазяйка квартири, де жив Акакій Акакійович

з департаменту прислали сторожа з наказом, щоб Акакій Акакійович негайно з'явився на роботу

про його смерть написали в газеті

«Що ж робити! Винен петербурзький клімат»

«Я брат твій»

«Воно, справді, зовсім той…»

«І Петербург залишився без Акакія Акакійовича, начебто його в ньому ніколи й не було»

людина, для якої характерне відчуження від довкілля, інтелектуальна й моральна зверхність над інертним оточенням, котре його не сприймало, витискаючи на периферію свого існування, переживання глибокого скепсису, притаманного тогочасному поколінню

літературна постать, яка за глибиною художнього узагальнення та можливістю філософського осягнення буття виходить за межі конкретних

людина з нижчих щаблів суспільної ієрархії, яка болісно переживає власну незначущість і закомплексованість, ущемлену гордість і несправедливість

  герой, який рано «стомився» життям, його охопила меланхолія, «хвороба розуму»; він втратив зв’язок з навколишнім світом, і страшне почуття самотності стало для нього звичним

бідність і приниження

трагічна доля «маленької людини»

зображення духовної ницості чиновництва

безуспішні спроби Башмачкіна повернути шинель

несправедливість і жорстокість суспільства щодо «маленьких», але чесних і сумлінних людей

заклик до бережливого ставлення до речей

заклик до терпимості

зображення бідності дрібних чиновників