Микола Лисич, Вірш "Квітень"

Квітень. М. Лисич

Місяць квітень йшов з базару,

Ніс дарунок для весни:

Кошик гарних,

Різнобарвних

Квітів ніжно-запашних.

Ось підходить він до лісу, –

Путь нелегка навесні. –

Кошик з квітами повісив,

Сам спочити сів на пні.

А в цей час вітрець повіяв,

Геть всі квіти розтрусив.

Місяць скрикнув: – Лиходію,

Що ж оце ти наробив!

Ой, гультяю і ледащо!

Шкоду робиш ти завжди,

Порозносив квіти кращі

У гаї, луки, сади…

Вітерець травицю топче:

– Квіти ці не пропадуть,

Не журися, любий хлопче,

Всюди хай вони цвітуть.

І з тих пір, коли все квітне,

Журавлі в наш край пливуть,

Того хлопця люди квітнем,

Квітнем місяцем зовуть!

Звідки йшов місяць квітень?

Який дарунок ніс квітень?

Що зробив вітрець?

Місяць ...

Вітерець травицю топче: ....

( і відповідає)

Журавлі в наш край плинуть ...

( коли?)

Того хлопця люди ......,

...... місяцем зовуть!

Автор вірша - .....