М. Вінграновський "Бабунин дощ", "Сама собою річка ця тече"

актор

художник

письменник

кінорежисер

сценарист

музикант

реальний персонаж - дощ як явище природи

казковий (фантастичний персонаж)

"...в залатанім кожусі"

"Попискують пташата в його вусі і в бороді дрімають їжаки "

На носі - крапельки дощу

"Одне — сов’яче око, друге — вовче"

"Рука — крило, друга рука — весло"

"У пів обличчя день, а пів обличчя з ночі"

"На голові посріблене сідло"

"У торбі кінь..."

Дощ, на який чекала бабуся

Дощ, який постає із бабусиних казок

щойно мав початися

іде

був, але на певний час стишився

пройшов і пішов далі

стежка в яблуках

бульбашки на порозі хати

від м'яти розходиться аромат - чамрота

веселі села

цяпота

стежкояблуката

чамрота

бульбохата

котяра

кожух

маленька річечка

вузенька, як долоня

Дніпра тихенька синя доня

маленька донечка

пахне борщем

цвіте здоровенно

зі стрічкою

зі смужкою

з долонею

з хмариною

епітет

метафора

порівняння

маленька річечка

як долоня

тиха синя доня

хата пахне борщем

солодкими хмаринами

як мед люблю

річечка

клен

хата

журавлі

висловлення захоплення поета рідним краєм

уславлення краси й величі рідної землі

висловлення синівської любові й ніжності до рідного краю