М. Вінграновський «Сіроманець». Гуманізм повісті. Образ вовка Сіроманця.

Полював;

водив зграю;

був відлюдником;

переховувався.

Коня з вершником;

зграю;

мисливців;

мандрівників.

Дітям заборонили ходити до лісу;

селяни влаштували облогу вовку самотужки;

до села прилетів вертоліт із мисливцями;

вовка хотіли заманити до села

Ніхто;                               

дядько Побігайло;

голова колгоспу;  

хлопець Сашко.

Великого собаку;

вовкодавиху;

рись; 

ведмедя.

Копали яму-пастку;

полювали на диких кабанів;

вирубували дерева;

збирали гриби.

оглух;

втратив нюх;

сліпий;

пошкодив лапу.

Що вполював найбільшу кількість диких кабанів;

що впіймав Сіроманця;

що врятував село;

що підстрелив останнього вовка.

Глибоко в лісі;

на іншому березі лиману;

вдома у Сашка;

на полігоні.

Льотчики;

танкісти;

селяни; 

зграя.

Став сторожовим собакою;

втік за першої ліпшої нагоди;

врятував Андрійка в лісі;

допомагав пасти худобу.

У степи; 

до Одеси;

до Києва; 

до сусіднього села.