Марія Морозенко «Вірність Хатіко».

анімалістичним

пригодницьким

гумористичним

фантастичним

алабай

стаф

акіто

пітбуль

професор заплакав

професор  усміхнувся

професор розізлився

професор злякався

Токійському університеті 

університеті Осаки

Кіотському університеті

університеті Нагої 

першим собакою

третім собакою

шостим собакою

восьмим собакою

біля яблуні

вдома

на хуторі

на пероні

відчуття настрою і стану професора

усмішка господаря

приїзд на станцію Сібуя туристів

приїзд в університет

місяць

півтора року

рік

три роки

не повірив сказаному

захворів

зник

оселився в будинку кухаря вокзалу

розчулені торговці підгодовували Хатіко рибою 

після смерті господаря Хатіко дуже сумував 

  про Хатіко з часом дізнався весь світ  

 після смерті господаря Хатіко ще раз поїхав в університет

Підрісши, Хатіко якось подався слідом за професором на станцію Сібуя. 

Хатіко супроводжував господаря скрізь і всюди. 

Коли потяг прибував із Токіо, усі пасажири бачили на пероні Хатіко.

Недарма ж професор сказав собаці: «Чекай мене на пероні, Хатіко. Коли я повернусь, ми поїдемо на риболовлю». 

не цікавила слава 

єдине, чого хотів, аби господар усе-таки повернувся 

приходячи на станцію, розумів, шо дива не станеться

поринаючи поволі в сон вічності, бачив перед очима світле лице професора