Методологія наукового дослідження АСПІРАНТИ, ТЕСТ 1

1) сфера дослідницької діяльності, що спрямована на виробництво нових знань про природу, суспільство і процеси мислення;

2) сфера пошукової діяльності, спрямована на задоволення потреб суспільства;

3) сфера пізнавальної діяльності, що спрямована на підвищення ефективності суспільного виробництва.

гносеологічна

пізнавальна

творча

 комунікативна

матеріальні об’єкти природи;

пов’язані між собою форми руху;

особливості відображення форм руху матерії у свідомості людей;

 форми мислення.

наукове дослідження;

наукова теорія;

гіпотеза;

наукознавство.

зміцнення національної безпеки на основі використання наукових та науково-технічних досягнень;

примноження національного багатства;

підвищення соціальних стандартів.

ініціативність;

неохайність;

високий рівень професійних знань;

допитливість;

метод пізнання

принцип пізнання

об'єкт пізнання;

предмет пізнання.

емпіричний;

теоретичний

раціональний

)почуттєвий

раціональне;

чуттєве.

емоціональне

аналітичне

об’єкт пізнання

функцію пізнання

метод пізнання

принцип пізнання;

спостереження, порівняння, експеримент

спостереження, вимірювання, формалізація

експеримент, формалізація, абстрагування

порівняння, вимірювання, абстрагування.

емпіричного дослідження;

використовується на обох рівнях;

теоретичного дослідження.

загального дослідження

дедукція;

аналіз;

синтез;

індукція.

філософська методологія; 

паранаукова методологія; 

загальнонаукова методологія

спеціальнонаукова методологія. 

проблема;     

експеримент

гіпотеза

теорія.

прагматичні;

теоретичні;  

проміжні (емпірично-теоретичні); 

емпіричні.

хронологічний порядок;

алфавітний порядок;

спочатку зарубіжні джерела, потім – всі інші;

спочатку українські джерела, потім зарубіжні;

1 друкована сторінка;

40 тис. знаків;

24 сторінки машинопису;

3 тис. кв. м відбитків (ілюстрацій, карт тощо).

складова наукового знання

мислення

законодавство

пошук.

положення, яке сприймається без доказів у зв´язку з їх очевидністю

головне вихідне положення будь-якої наукової теорії, вчення, науки чи світогляду, виступає як перше і найабстрактніше визначення ідеї, як початкова форма систематизації знань;

найбільш висока форма узагальнення і систематизації знань, що дає цілісне уявлення про закономірності та суттєві зв´язки дійсності;

твердження, яке сприймається в межах певної наукової теорії, як істина без доказовості і виступає в ролі аксіоми.

це процес встановлення подібності або відмінності предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, властивого двом або кільком об’єктам

це визначення числового значення певної величини за допомогою одиниць виміру, система фіксації та реєстрації кількісних характеристик досліджуваного об’єкта

це метод емпіричного дослідження, що базується на активному і цілеспрямованому впливі на об’єкт пізнання шляхом створення контрольованих і керованих штучних умов або використання природних умов, необхідних для виявлення відповідних властивостей і зв’язків

це систематичне, цілеспрямоване, активне вивчення об’єкта дослідження, котрий перебуває в природному стані або в умовах наукового експерименту з метою отримання первинних даних як сукупності емпіричних тверджень

це процес встановлення подібності або відмінності предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, властивого двом або кільком об’єктам

це визначення числового значення певної величини за допомогою одиниць виміру, система фіксації та реєстрації кількісних характеристик досліджуваного об’єкта

це метод емпіричного дослідження, що базується на активному і цілеспрямованому впливі на об’єкт пізнання шляхом створення контрольованих і керованих штучних умов або використання природних умов, необхідних для виявлення відповідних властивостей і зв’язків

це систематичне, цілеспрямоване, активне вивчення об’єкта дослідження, котрий перебуває в природному стані або в умовах наукового експерименту з метою отримання первинних даних як сукупності емпіричних тверджень

це процес встановлення подібності або відмінності предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, властивого двом або кільком об’єктам

це визначення числового значення певної величини за допомогою одиниць виміру, система фіксації та реєстрації кількісних характеристик досліджуваного об’єкта

це метод емпіричного дослідження, що базується на активному і цілеспрямованому впливі на об’єкт пізнання шляхом створення контрольованих і керованих штучних умов або використання природних умов, необхідних для виявлення відповідних властивостей і зв’язків

це систематичне, цілеспрямоване, активне вивчення об’єкта дослідження, котрий перебуває в природному стані або в умовах наукового експерименту з метою отримання первинних даних як сукупності емпіричних тверджень

це систематичне, цілеспрямоване, активне вивчення об’єкта дослідження, котрий перебуває в природному стані або в умовах наукового експерименту з метою отримання первинних даних як сукупності емпіричних тверджень

це метод емпіричного дослідження, що базується на активному і цілеспрямованому впливі на об’єкт пізнання шляхом створення контрольованих і керованих штучних умов або використання природних умов, необхідних для виявлення відповідних властивостей і зв’язків

це визначення числового значення певної величини за допомогою одиниць виміру, система фіксації та реєстрації кількісних характеристик досліджуваного об’єкта

.це процес встановлення подібності або відмінності предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, властивого двом або кільком об’єктам

система узагальнених знань, пояснення тих чи інших сторін дійсності

філософська категорія, що відображає істотні, загальні, стійкі повторювані об´єктивні внутрішні зв´язки в природі, суспільстві і мисленні.,

перехід від часткового до загального, коли на підставі знання про частину робиться висновок про об’єкт загалом

система узагальнених знань, пояснення тих чи інших сторін дійсності

філософська категорія, що відображає істотні, загальні, стійкі повторювані об´єктивні внутрішні зв´язки в природі, суспільстві і мисленні.,

перехід від часткового до загального, коли на підставі знання про частину робиться висновок про об’єкт загалом

система узагальнених знань, пояснення тих чи інших сторін дійсності

філософська категорія, що відображає істотні, загальні, стійкі повторювані об´єктивні внутрішні зв´язки в природі, суспільстві і мисленні.,

перехід від часткового до загального, коли на підставі знання про частину робиться висновок про об’єкт загалом