Михайло Стельмах "Щедрий вечір" ( ІІ розділ)

З грибами в одній руці, а з поводом у другій поволеньки доходжу до загорожі, де зараз трава аж куриться пахощами й прив’яленим сонцем. Отут, при дорозі, путаю нашу коняку й з грибами поспішаю до куреня. Але ні в курені, ні на пасіці немає...

Чи бачить ... сонце, чи він у темені прочавкає і проспить усе життя?

 І чого б ото я одразу всі зуби продавав? – кажу трохи невдоволено. У цьому реченні є фразеологізм?

Тітка Василина повідомила,що Люба ...

Люба збирає липовий цвіт ...

Хто автор репліки?:

– Не бійся, він мені тепер не потрібний. От коли нагуляє жиру, я таки доберуся до нього. Тут якоїсь кізочки або зайця не бачила?

Люба боїться...

Люба з Михайликом від дощу сховалися в ...

Під час дощу, переборюючи свій страх, діти побігли рятувати...

Скільки пташенят куріпки знайшли діти?

Мокрі, стомлені, але радісно осміхнені, ми входимо в ліс, бредемо струмком і вражено зупиняємося прямо в розбурханій воді: навпроти нас, за галявиною, веселка порозвішувала всі свої стрічки, і в їхнім одсвіті діброва стала такою гарною, якою вона може тільки наснитися.Чому діти були радісними ?

Автобіографічний твір — це твір, в основу якого автор поклав факти власного життя.