Микола Вороний "Євшан-зілля"

Київщині

Сумщині

Харківщині

Дніпропетровщині

Київському та Мюнхенському

Віденському та Львівському

Харківському та Черкаському

Краківському та Віденському

повість

вірш

поема

оповідання

історію, записану в Галицько-Волинському літописі

арабську народну казку

слов'янський міф

історію, записану в літописі "Повість минулих років"

перебування у Володимира Мономаха музики Ора , який потрапив до Русі разом з ясиром

перебування у Володимира Мономаха ханського сина , який потрапив до Русі разом з ясиром; повернення хлопця на Батьківщину за допомогою євшан-зілля

засудження тих, хто занедбав свою країну і відцурався від неї

возвеличення любові до рідного краю

екзотичне дерево, символ любові до батьківщини

культурна рослина, символ достатку

степова трава, символ зрадництва

 степовий, запашний полин; символ туги за батьківщиною

І сумно, і гірко

І безпечно, і вигідно

І важко, і легко

половецькому хану

руському князю

дружині половецького хана

годувальниці хлопця

За морем тепліше, та вдома миліше.

Нащо з тим миритись, хто охочий сваритись.

Слово не стріла, а глибше ранить.

Та земля мила, де мати родила.

Кожен край має свій звичай.

дорікає тим українцям, які забули свою батьківщину.

дорікає тим українцям, які виїхали з Батьківщини.

говорить про половців, які залишили свої степи.

дорікає половцям, які пробиралися манівцями в Київську Русь

Марна річ! Були і в тебе

Кобзарі — гудці народні,

Що співали-віщували

Заповіти благородні,

Так він скрикнув, і в дорогу

В нічку темну та пригожу

Подались вони обоє,

Обминаючи сторожу.

І гудець по струнах вдарив!

Наче вітер у негоду,

Загула невпинна пісня —

Пісня вільного народу.

Слухай, старче, ти шугаєш

Ясним соколом у хмарах,

Сірим вовком в полі скачеш,

Розумієшся на чарах.