Саморобний вибуховий пристрій (СВП) - це пристрій, виготовлений з підручних матеріалів, який має в своєму складі вибухову речовину або запальну суміш, з різними типами замикачів. Має наступні компоненти:
СВП класифікуються відповідно до сфівоїх конструктивних особливостей:
Для використання у практичній діяльності найбільш зручною є класифікація СВП за типом датчика цілі (ДЦ) підривного механізму:
Контактний СВП, натискної механічної дії, має наступний вигляд:
Дане зображення, відповідає наступному типу СВП, з відповідним датчиком цілі
На малюнку зображено годинниковий датчик цілі неконтактної СВП, типу:
Керовані СВП, з відкритим сигналом, зображено на:
Ознаки наявності СВП (декілька відповідей):
(контрольне питання - варіант відповіді визначено в лекційному матеріалі) Найбільш імовірні місця встановлення мін, мін-пасток та виявлення вибухонебезпечних предметів. Особливу увагу та пильність слід приділяти при відвідувані:
КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО збирати і зберігати:
Порядок дій при виявленні мін та ВНП, НВБП, СВП, процедура 5С (confirm; clear; call; cordon; control) говорить про наступні дії:
При використанні багнета при перевірці місцевості необхідно дотримуватись наступних вимог:
Виявлені міни або вибухонебезпечні предмети (ВНП) позначаються на місцевості, за допомогою добре видимих альтернативних засобів маркування (камінь, ганчірка, гілка дерева та інше) на відстані не ближче ....... см до міни (ВНП).
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома