"Міо, мій Міо" (останній розділ)

Настав ранок, гарний і погідний

Зникли чорні вивідувачі

Зникли зачаровані птахи

Чорний кінь у дворі перетворився на білого Міраміса

відразу розвалився

виріс ще вищий

зник в озері

пропав у скелях

дітей

квіти

дерева

риб

діти, співаючи для неї пісню, що самі склали

Міо, загорнувши її в чарівний плащ

лікарські трави з гори

стародавні забуті обряди порятунку

ліс ожив і зазеленів

він зник наче й ніколи не було

він згорів в одну мить

він перетворився на хлібне поле

Сто білих коней

Їхні батьки

Тато-король

Зброяр і старий Ено

у себе в палаці

на мосту Вранішньої Зорі

у трояндовому саду

біля ткалиної хатини

у себе в палаці

на мосту Вранішньої Зорі

у трояндовому саду

біля ткалиної хатини

веселилися

грали на сопілках

домовилися берегти сопілки

стомилися і поснули

Хлопчик виріс

він змінився на краще

Міо став веселіший

Міо став розумніший

Повернувся додому на Упландську вулицю

залишився жити в Країні Далекій з батьком королем

Став королем Країни Чужинецької і там залишився

У сім'ї Бенка, бо дуже подобалося йому, як батько Бенка до нього ставився