Стиль, який виявився переважно в архітектурі, образотворчому та декоративно-прикладному мистецтві наприкінці XIX — на початку XX ст. і поступово завершив своє існування з початком Першої світової війни; мав різні назви в різних країнах.
Одна зі стильових течій модернізму, в якій символ був проголошений основою мистецької творчості.
Стиль останньої третини XIX — поч. XX ст., представники якого прагнули природно й невимушено відобразити навколишній світ у його мінливості, передаючи свої враження.
Метод живопису, заснований на розкладанні складного колірного тону на чисті кольори, які наносили на полотно окремими мазками.
Живописна техніка — нанесення фарб на полотно у вигляді маленьких точок або квадратів, які під час сприйняття картини з певної відстані оптично зливаються.
Передача в картині змін кольору, зумовленого дією сонячного світла під час роботи художника на відкритому повітрі.
Модерністський художній напрям із переважанням геометричних форм, заснований П. Пікассо і Ж. Браком на поч. XX ст.
Радикальний літературно-художній напрям авангардного мистецтва, що був поширений на поч. XX ст. Його представники оспівували майбутнє як еру техніки, високих швидкостей і темпу життя.
Художній напрям у поезії та образотворчому мистецтві поч. XX ст., який об’єднав авангардні явища кубізму і футуризму.
Художня техніка, сутність якої полягає у використанні в композиції різних наклейок із пласких (кольоровий папір, шпалери, тканини) або об’ємних (мотузки, шматки дерев, метал) матеріалів.
Назва стилю модерн у Бельгії та Франції
Автор картини "Павук, що плаче"...
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома