МН ОГ Громадянська та історична освіта

розвиток особистості учня через осмислення минулого, сучасного та зв’язків між ними, взаємодії між глобальними, загальноукраїнськими і локальними процесами.

створення умов для формування в учня / учениці початкової школи власної ідентичності та готовності до змін через усвідомлення своїх прав і свобод, осмислення зв’язків між історією і теперішнім життям; плекання активної громадянської позиції на засадах демократії та поваги до прав людини, набуття досвіду співжиття за демократичними процедурами. 

забезпечити майбутнього вчителя початкової школи знаннями та уміннями формування в молодших школярів громадянської та інших компетентностей, власної ідентичності та готовності до змін шляхом осмислення зв’язківка між минулим і сучасним життям

- здобуття знань про сучасність і минуле своєї родини, місцевої громади, Батьківщини, людства, формування відповідного віковим можливостям розуміння змісту пам’ятних для себе та для громадян України подій; 

- удосконалення набутих дітьми в дошкільному віці позитивних моделей поведінки у громадських місцях та опанування нових, пов’язаних із діяльністю школяра / школярки;

- створення умов для набуття успішного досвіду конструктивної взаємодії та громадянської поведінки, формування емоційно-ціннісного компоненту громадянської культури особистості.

- обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; 

- ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення предмету.

- формування відповідального ставлення щодо висування гіпотез, їх оцінки, доведення або спростування, обґрунтування свого вибору

- виховання любові та шанобливого ставлення до природи рідного краю, України, планети Земля;

- формування вміння ефективно використовувати природні матеріали з турботою про навколишнє середовище; 

- розвиток потреби самопізнання та самовдосконалення;

сім змістових галузей

шість змістових галузей

п'ять змістових галузей

вони можуть проводитись як одним учителем, який викладає предмети, які інтегруються, так і двома вчителями у випадках, коли другий чи третій предмет, що інтегрується, викладає інший учитель

уроки, побудовані на основі змісту інтегрованих курсів, відповідно до інтегрованих програм.

що на ньому поєднуються блоки знань з різних предметів, підпорядковані одній темі.

що вчитель має оцінювати наявний рівень сформованості.

що вчитель має оцінювати результат роботи, а не особистісні якості дитини, її пізнавальні процеси.

що вчитель має оцінювати пізнавальні процеси дитини, такі як: увагу, сприймання,пам'ять,мислення.

корегування діяльності вчителя та учнів у процесі діяльності

особистісний розвиток дитини та перебіг опановування нею навчального досвіду як основи компетентності.

це інтерактивне оцінювання прогресу учнів, що дає змогу вчителю відповідно адаптувати освітній процес, опираючись на дані відстеження особистісного розвитку дітей та хід набуття ними навчального досвіду й компетентностей.

- сформованість ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей, способів навчальної діяльності.

- оцінка роботи учня, а не його особистості.

- пропонування чіткого алгоритму виведення оцінки, за яким учень може сам визначити свій рівень досягнень і визначити свою оцінку.

- акцент уваги на навчальних успіхах, на персональному прогресі учнів, а не на оцінці.

- оцінювання лише того, чому навчають, тому критерії оцінювання співвідносяться з конкретним вираженням навчальних цілей.

- володіння досвідом елементарної творчої діяльності.

педагогічне спостереження учителя за навчальною та іншими різновидами діяльності учнів.

продовження чи зміни у підходах до методів викладання.

наявний рівень сформованості компетентності з очікуваними результатами.

- Загальна інформація про дитину

- Наявний рівень знань і вмінь

- Адаптації та модифікації

- Загальна інформація про дитину

- Наявний рівень знань і вмінь

- Додаткові послуги педагогів та інших фахівців

- Адаптації та модифікації

- Загальна інформація про дитину

- Наявний рівень знань і вмінь

- Додаткові послуги педагогів та інших фахівців

– створення умов для набуття успішного досвіду конструктивної взаємодії та громадянської поведінки, формування емоційно-ціннісного компоненту громадянської культури особистості;

- оволодіння дидактико-методичними знаннями з навчальної дисципліни;

- усвідомлення практичної значущості теоретичних знань для творчої педагогічної діяльності вчителя;

- проектувати освітній процес із застосуванням сучасних технологій, відповідних загальним і специфічним закономірностям та особливостям віковим та індивідуальним особливостям молодших школярів;

– моделювати навчальні заняття з громадянської та історичної освіти інтегруючи різні освітні галузі з застосуванням сучасних педагогічних технологій навчання, визначати їхнє навчально-методичне забезпечення;

– аналізувати навчально-методичні комплекти з громадянської та історичної освіти для початкової школи, оцінювати їхнє змістово-технологічне наповнення відповідно до дидактичних вимог;

- аналізувати перспективний педагогічний досвід учителів із застосування сучасних технологій навчання громадянській та історичній освіті молодших школярів для подальшого його впровадження в навчально-виховний процес початкової школи

- реалізація виховного спрямування предмета з метою формування професійних рис і якостей особистості;

- формування готовності до творчої активності у професійній діяльності.

інструмент адаптації сучасного школяра до існування в умовах трансформації суспільства, специфічний засіб опанування величезним обсягом навчальнї та повсякденної інформації про навколишній світ, суспільство та власне місце в ньому, інструмент самоактуалізації, самовдосконалення і самореалізації.

сукупність послідовних та взаємопов'язаних дій учителя й учня. Вони спрямовані на формування цілісної картини світу школяра на основі об'єднання навчального матеріалу з різних освітніх галузей (навчальних предметів).

процес взаємодії, об’єднання, взаємовпливу, взаємопроникнення, взаємозближення, відновлення єдності двох або більшої кількості систем, результатом якого є утворення нової цілісної системи, що набуває нових властивостей та взаємозв’язків між оновленими елементами системи.

 це простір дитинства, який будується на засадах рівності, діалогу, співпраці, прийняття. Вона є складовою концепції Нової української школи, спрямованої на те, щоб побудувати довіру між школою, дітьми, батьками та суспільством.

напрям педагогіки, що включає собою систему методів і прийомів виховання і навчання на засадах гуманізму та творчого підходу до розвитку особистості. 

чітко визначена система стосунків усіх учасників освітнього процесу (учнів, батьків,вчителів)

створення нового гуманного суспільства, вільного від тоталітаризму й офіціозу.

передбачення взаєморозуміння, спільності інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школяра.

подолання інертності мислення, перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

- повага до особистості

- доброзичливість і позитивне ставлення

- розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

- довіра у відносинах

- діалог – взаємодія – взаємоповага

- принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

-уміння вчитись

- обізнаність та самовираження