Модуль 1. Основи національної безпеки та оборони України .

Союз країн для розвитку економіки.

Механізм попередження воєнних конфліктів та агресії.

Спільна грошова система
.

Організація для культурного обміну.

систематизація груп споріднених суспільних відносин, на які посягають відповідні злочини.

вищий законодавчий акт, який визначає базові принципи організації та ведення військових конфліктів між державами.

сукупність міжнародно-правових норм і принципів, які обмежують наслідки збройних конфліктів з гуманітарних міркувань.

 Президент України.

Верховна Рада України.

Український народ.

Кабінет Міністрів України.

Комплекс законодавчих та організаційних заходів, спрямованих на постійну захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави.

Захист кордонів держави від зовнішнього ворога.

Оборонна політика держави.

 Система військових заходів у разі агресії.

ОБСЄ

НАТО

 ООН

ЄС


ОБСЄ

НАТО

ООН

ЄС

Добровільні правила поведінки.

Поради від держави.

Норми поведінки, закріплені в Конституції та законах, які вимагають від кожного громадянина певних дій або утримання від них.

Особисті бажання людини
.

 Труднощі з працевлаштуванням.

Проблеми з фізичним та психоемоційним здоров'ям.

Нерозуміння з боку суспільства та відчуття ізоляції.

Проблеми у засвоєнні інформаційних технологій
.

 Тимчасове безробіття.

Інвалідність, потреба в протезуванні та тривалій реабілітації.

Втрата громадянства
.

Лише зміна професії

Уникати прийняття ветеранів на роботу.

Створювати можливості для працевлаштування.

Надавати робочі місця лише у військових частинах
.

Організовувати просвітницькі заходи.

Продовження військової служби.

Виїзд за кордон.

Організоване соціальне «повернення» військовослужбовців у звичайні умови життєдіяльності,  до нормального цивільного життя.

принцип міжнародного публічного права, який гарантує недоторканність території держави від посягань інших держав шляхом військової сили або її погрози, а також внутрішню єдність та цілісність її частин.

можливість приймати самостійні рішення, які підкоряються власним бажанням та інтересам і не потребують зовнішніх вказівок та наказів.

верховенство держави на своїй території і незалежність у міжнародних відносинах.

юридична можливість людини поводитись відповідно до своїх волевиявлень, тобто робити все, що бажається, але тільки те, що не заборонено законом.