написання сполучників

Я тебе люблю, друже, за/те, що не можна тебе не любити.

Народна пісня – то/ж усій землі окраса.

Усе одно, що/б не сталось, ми не розлучимось з тобою.

Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну, що/б вільно по світі літати.

Як/би не крутила хуртовина, блисне промінь – крига розтає.

Про/те явище він дізнався з інтерв’ю.

Як/би мені черевики, то пішла б я на музики.

Як/би допомогти йому вирішити всі справи?

За/те його покохала, що мав чорні брови.

Життя таке коротке – то/ж поспішаймо творити добро.

Що/ж/то приготувати на вечерю?

За/те ми любимо Батьківщину, що вона – своя.

Батько змалку розповідали про/те, як берегти свою честь.

Хоч не застав Івана дома, за/те пройшовся.

Як/би мені не хотілося цих вишень, та я чітко знав, що Онуфрій завжди на сторожі.

Що/б ви сказали, коли б я не приїхав.

Сказав гучно, що/б усі прийшли.

На те/ж і щука в морі, щоб карась не дрімав.

Що/б улітку не вродило, то зимою не завадить.

Що/б не трапилося – будь людиною.

Що/б не кричало, біжи й не оглядайся.

Як/ що трапиться, ні на кого не нарікай.

Він говорить те/ж, що й інші свідки.

Що/б жить – ні в кого права не питаюсь!

Я хочу вірші написати про/те, як вітер гілочку колише.

Здається, ніби мирна днина, про/те чорнобильська біда не поминула без сліда і гіркота пече полинна.

І досить руку простягнути, що/б за край світу засягнути.

Мій біль бринить, за/те коли сміюся, то сміх мій рветься джерелом на волю!

Так робить, неначе/б/то мокре горить.

Найбільше уникала батька, не/мов/би боялась його.

Дарма/що треба уроки вчити, вона весь час проводить з друзями.

Краще гірка правда, а/ніж слодка брехня.

Усім відомо, що людина завжди відповідає за свій вибір.

От шкода, Дмитре, що ми не вивчили правила.

Я люблю ранню весну, що пахне свіжим листям.

Усі знають, що ліс лікує.

Ох, серденько недобреє чує, і день, і ніченьку болить.

Втомлений і голодний, вернувся Володька аж пізно вночі.

Дороги розмиті, і чується крик журавлиний.

. День був ясний, сонячний, проте холодний.   

Дощ на світанку стих, але на мить він перейшов у вариво вогненне.

А лелеки летять за лелеками, та повернуться, мабуть, не всі.

Бліді на небі гасли зорі, і вітер плутався в мережах верховіть.

Тут лелека водиться, тут і щастя родиться.

не/мов/би/то, хіба/що, не/зважаючи/на/те/що, за/те

коли/б, з/тим/щоб, мов/би/то, як/би

про/те, ніби/то, тоб/то, як/що

в/тім, за/те, дарма/що, з/тим/щоб