Наука і світогляд

Математична гіпотеза, яка логічно обґрунтована, але ще не підтверджена практичними обчисленнями.

Використання народних прикмет, які часто підтверджуються в повсякденному житті, але не мають наукового обґрунтування.

Відкриття антибіотиків Флемінгом, що базувалося на спостереженні за бактеріями, які гинуть у присутності плісняви, і було підтверджено подальшими експериментами.

Теорія еволюції Дарвіна, що пояснює адаптації видів, але не може бути повністю відтворена в лабораторії.

Через високу вартість GPS-обладнання, що обмежує його відтворюваність.

Через те, що результати вимірювання за допомогою GPS-трекерів не є достатньо точними.

Тому що дослідник не може контролювати всі фактори навколишнього середовища, що впливають на поведінку тварин (наявність їжі, погода, хижаки тощо).

Тому що це стосується живої природи, а експерименти проводяться лише з об'єктами неживої природи.

«Людський розум не може осягнути світ, оскільки реальність існує поза нашим сприйняттям».

«Світ пізнаваний, оскільки він існує об'єктивно і може бути вивчений за допомогою наукових методів».

«Істина є відносною і залежить від особистих переконань, тому немає жодної об'єктивної істини».

«Ми можемо пізнати лише частину світу, оскільки наші методи дослідження обмежені».

Рішення про впровадження новітніх технологій в промисловість для підвищення ефективності виробництва.

Створення нового мобільного додатка для моніторингу здоров'я.

Використання генетично модифікованих організмів (ГМО) для підвищення врожайності сільськогосподарських культур в умовах дефіциту продовольства.

Розробка нових видів медичних препаратів для лікування рідкісних захворювань.

Наукові відкриття сприяють створенню нових технологій і галузей, які є рушійною силою економічного зростання.

Наука і економіка взаємодіють, але не мають прямого впливу одна на одну, оскільки належать до різних сфер.

Успішні науковці зазвичай заробляють більше, що сприяє зростанню ВВП країни.

Високий рівень економіки дозволяє країні інвестувати більше коштів в наукові дослідження.

Створення перших європейських академій та початок видання наукової літератури.

Розвиток ядерної фізики та теорії відносності.

Систематизація знань, що дозволила створити універсальні закони та класифікації для різних галузей науки.

Відкриття сили тяжіння, що стало основою класичної механіки.

Спостереження за рухом планет для підтвердження астрономічних теорій.

Вивчення фізичних властивостей матеріалів з метою створення нового надміцного сплаву для літакобудування.

Дослідження життя комах у дикій природі для розширення знань про біорізноманіття

Пошук нових видів мікроорганізмів у термальних джерелах.

Мистецтво завжди виступає критиком науки і не використовує її досягнень.

Мистецтво і наука є абсолютно ізольованими сферами, що не мають спільних точок перетину.

Наука завжди відстає від мистецтва, тому не може на нього впливати.

Наукові знання можуть надати художникам нові матеріали та інструменти для творчості, а також надихати на нові теми.

Історик може спостерігати минулі події, тоді як фізик не може спостерігати за об'єктами своєї науки.

Фізик завжди проводить експерименти, тоді як історик працює виключно з документами та архівами.

Фізик може відтворити явище в контрольованих лабораторних умовах, тоді як історик, працюючи з минулими подіями, змушений покладатися на спостереження та аналіз джерел.

Історик, на відміну від фізика, не використовує емпіричні методи, а лише теоретичні.

Введення теорії відносності та квантової механіки.

Формування уявлення про матеріальний світ як про величезний механізм, що діє за універсальними законами.

Перехід від геоцентричної до геліоцентричної моделі Всесвіту.

Відкриття мікроорганізмів та клітинної будови живих організмів.