Образ тухольської громади: роль і місце кожного в суспільному житті.

Назвіть героїв повісті.

Чий це портрет: "...се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. Батько вісьмох синів, із яких три сиділи вже разом із ним між старцями… Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази. Невважаючи на глибоку старість, був іще сильний і кремезний"?

Хто навчив тухольців робити метавку?

Кого в творі названо подвійним зрадником?

У якому столітті відбуваються події повісті "Захар Беркут"?

"Старовинне руське село", яке описує Іван Франко у повісті

Чому Мирослава сказала, що її батько помер?

Як називалася священна скеля тухольців?

Оберіть варіант, де правильно вказано послідовність подій у творі «Захар Беркут».

Через що кару Бурунди щодо Максима не було здійснено?

Для чого Тугар Вовк прибув до Тухлі ?

Жанр твору І. Франка "Захар Беркут"

Головна мета тухольців у боротьбі з монголами.

Кому належать слова "Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незламно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас"?

Визначте головну ідею повісті Івана Франка “Захар Беркут”

Укажіть, яке було основне життєве покликання Захара Беркута з однойменної повісті Івана Франка “Захар Беркут”.

Максим Беркут вважав, що гіршим за смерть є:

Захар Беркут, відмовляючись обміняти сина на звільнення монголів, думав про:

В якій місцині збиралася рада громади тухольців?

Що найдужче розлютило Бурунду, коли він зрозумів, що його військо гине?

Чому тухольці змогли перемогти монголів? 

Куди прямували монголи? 

На кого ( що) був спрямований останній погляд Захара Беркута перед смертю?

Кого описано нижче?  “…все у нього виходило в свій час і на своїм місці, без сумішки й сутолоки; всюди він був, де його потрібно, всюди вмів зробити лад і порядок. Чи то між своїми товаришами тухольцями, чи між боярами, чи між їх слугами, усюди був однаковий, спокійний, свобідний в рухах і словах, мов рівний серед рівних. Товариші поводились з ним так само, як він з ними, свобідно, несилувано, сміялись і жартували з ним…”