ОКДМ Лабораторна робота №8. Визначення ККД черв’ячного редуктора

а) Передаточне число

б) Відношення корисної потужності до спожитої

в) Крутний момент на валу

г) Частоту обертання

а) η = P₁ / P₂

б) η = P₂ / P₁

в) η = M₁ / M₂

г) η = n₂ / n₁

а) P = M / n

б) P = 2πnM

в) P = M·n

г) P = M²·n

а) Ударні навантаження

б) Кочення зубів

в) Ковзання між витками черв’яка і зубцями колеса

г) Деформація корпусу

а) Діаметра вала

б) Кута підйому гвинтової лінії черв’яка

в) Маси редуктора

г) Кольору мастила

а) Зменшується

б) Не змінюється

в) Збільшується

г) Стає від’ємним

а) u = n₁ / n₂

б) u = n₂ / n₁

в) u = M₂ / M₁

г) u = P₂ / P₁

а) 80 % енергії втрачається

б) 20 % енергії використовується

в) 80 % підведеної потужності є корисною

г) Редуктор несправний

а) Температуру корпусу

б) Оберти та крутні моменти на вході і виході

в) Тільки частоту обертання

г) Тільки напругу живлення

а) Більше 1

б) Дорівнює 1

в) Менше 1

г) Від’ємне

а) Кочення

б) Ковзання

в) Сухе тертя спокою

г) Гідродинамічне тертя

а) Зростає до певного значення

б) Різко падає до нуля

в) Не змінюється

г) Стає більше 1

а) ΔP = P₂ – P₁

б) ΔP = P₁ – P₂

в) ΔP = P₁ + P₂

г) ΔP = P₂ / P₁

а) Ват

б) Н·м

в) Безрозмірна величина

г) Об/хв

а) Поліпшення змащування

б) Збільшення маси корпусу

в) Зменшення діаметра валів

г) Фарбування редуктора

а) η = (M₂ n₂) / (M₁ n₁)

б) η = (M₁ n₁) / (M₂ n₂)

в) η = M₂ / M₁

г) η = n₁ / n₂

а) 0,1–0,2

б) 0,3–0,6

в) 0,7–0,9

г) 0,95–1,0

а) Високий

б) Малий

в) Дорівнює 1

г) Не визначається

а) Повного охолодження

б) Стаціонарного режиму роботи

в) Зупинки редуктора

г) Максимальної швидкості

а) Збільшення швидкості

б) Зменшення швидкості та збільшення моменту

в) Зміна кольору валів

г) Зменшення температури