Оксана Радушинська «Метелики в крижаних панцирах» (за підручником О. Авраменка, 2024 рік; стор. 112-120)

Карина подобається Артемові. 

На лікування Ярини в закордонній клініці потрібно було п’ятдесят тисяч євро.

Край, де розташувалося село Вербки, багатий на мінеральні води, тому тут планують побудувати курорт. 

Діда Семена та його хату врятувала стаття до газети, написана Артемом. 

Через стосунки із Яриною та відверте протистояння батькам Артема відправили до Англії. 

Ядвіга, тренерка Артема, вирішила навчати Ярину танців на візку, організувати благодійний концерт в обласному центрі, де головним номером буде вальс хлопця з дівчинкою, аби зібрати п’ятдесят тисяч на лікування. 

Учасники благодійного концерту зустріли Ярину насторожено і вороже. 

«Як легко на душі! Наче вона ширяє десь понад хмарами. Чи ж була колись щасливішою? Ні. Як приємно бути такою, як і всі!», - такі думки виникали в Ярини під час танцю.

«Коли раптом нападає нудьга, я одразу згадую про найдієвіший спосіб відновлення внутрішньої рівноваги: треба підсолодити життя – з’їсти шматочок тістечка чи тортика», - ділилася пані Ядвіга.

Мама спокійно відреагувала на те, що Артем танцюватиме з Яриною, яка на колісному візку, тому відпустила його. 

На жаль, коли Ярина з Артемом вийшли на сцену, дівчина забула танець, тому їхній виступ провалився. 

Розв’язкою повісті є розповідь про те, що Яринці не вдалося зібрати кошти на лікування, але дівчинка не втрачає надії на те, що врешті-решт її прооперують.