ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО "СКАРБ"

заможних людей

бідних селян

священика

поміщика

 впала в ополонку, ідучи через річку

була старенька, занедужала та вмерла

пішла шукати в заметіль Павлусеві по мед

стався нещасний випадок, коли їздила по дрова 

чоловічої гімназії

колегіуму

університету

школи дяка аж у друге село

там було багато незнайомих хлопців із сусіднього села

 необхідно виконувати господарську роботу

збиралися там самі п'яниці та розбишаки

він не вмів танцювати і співати

неслухняних  

працьовитих  

непокірних

 у нього не було дітей

кефіру

меду

води

молока

 у скрині   

 у хліву 

за комином

 у шафі

 бабуся й дідусь

дядько з тіткою

 старша сестра

  наймит із наймичкою

дохлого хорта

дохлу мишу

 дохлу кішку

дохлого щура

повчав на кожному кроці

 надмірно любив і балував

хотів виховати гарного господаря

 не любив, за все карав

 Що таке земні скарби?

 Як склалося життя Павлуся?

 Як склалося життя наймитів?

Що таке щастя?

хотіли посміятися над ним

намагалися виманити його з хати

він був щасливим

герой просив їх про це

 роздуми про сенс життя, щасливу людську долю

зображення щасливої долі ледачого та байдужого до всього Павлуся

схвалення надмірної батьківської любові

 засудження  паразитичного спробу життя

слива

 яблуня

 вишня

 груша

Хто дрімає, той щастя не має

Кому щастя, кому два, а кому нема й нічого

 Хвалить шинкар п’яницю, а дочки своєї за нього не віддасть

Батько хай їде орать – його коні знають, я піду гулять – мене гості чекають.

«жили-були дідусь з бабусею»

«був собі чоловік та жінка»

«а чи знаходили ви будь-коли скарб?»

надто опікала сина

хотіла, щоб він став багатим

намагалася надати йому можливість отримати вищу освіту

батько

парубок

сусід