Бальзак "Гобсек" та Гоголь "Шинель"

а) на його пристрасть до накопичення;

б) безжалісну повсякденну боротьбу з конкурентами і нещадну 

    експлуатацію клієнтів;

в) на його культ матеріального;

г) на його байдужість до моральних проблем.

а) графу де Ресто;

б) Максиму де Траю;

в) Гобсеку;

г) Дервілю.

а) прагненням до влади;

б) жагою золота;

в) утверджувати себе різними шляхами;

г) одержувати задоволення від без вихідного становища клієнтів.

а) спостерігав за лихварями та банкірами;

б) відчув це на власному досвіді - мав борги;

в) багато над цим розмірковував;

г) проникав у глибини життя.

А) з олова

Б) із золота

В) із срібла

Г) із бронзи

а) в'язницею

б) готелем монастиря

в) заїжджим двором

г) сараєм

а) радість

б) досвід

в) нещастя

г) школу

А) сірий колір

Б) "місячний лик", "жовта блідість обличчя кольору срібла, з якого облупилася позолота"

В) рожевощокий

а) дідусь Гобсек

б) дядько Гобсек

в) тато Гобсек

г) племінник Гобсек

а) з тим, як сиплеться пісок у старовинному пісочному годиннику

б) з пустелею

в) із болотом

г) із життям у селі

а) Гобсек;

б) граф де Ресто;

в) пан Дрвіль;

г) Максим де-Трай

а) адвоката Дрвіля;

б) графа де -Трая;

в) графа де Ресто;

г) барона Нюсенжен

а) старий

б) «людина-автомат», «людина-вексель»

в) скнара

а) грошей у борг

б) бути його другом

в) помирити його з Гобсеком

г) помирити його з графинею

а) Максим де Трай

б) син графині

в) чоловік графині

г) сама графиня

а) Дервілю

б) своєму синові

в) своїй дружині

г) лихварю Гобсеку

а) довіреність

б) купчу

в) зустрічну розписку

г) заповіт

а) порвала

б) викинула

в) спалила

г) зберегла

а) 7 франків

б) 70 франків

в) 700 франків

г) тисячу франків

а) багато золота

б) гниюче багатство

в) багато срібла

г) гроші

а) відплати

б) смерті

в) горя

г) невідворотності

а) Гобсека

б) адвоката Дервіля

в) графа де Ресто

г) Фанні Мальво

«Вечори на хуторі поблизу Диканьки»

 «Петербурзькі повісті»

«Миргород»

 «Арабески»

сюжет, подарований Олександром Пушкіним

реальний випадок із життя

канцелярський анекдот, розказаний Миколою Погодіним

випадок, описаний в історичній хроніці

людина, для якої характерне відчуження від довкілля, інтелектуальна й моральна зверхність над інертним оточенням, котре його не сприймало, витискаючи на периферію свого існування, переживання глибокого скепсису, притаманного тогочасному поколінню

людина з нижчих щаблів суспільної ієрархії, яка болісно переживає власну незначущість і закомплексованість, ущемлену гордість і несправедливість

літературна постать, яка за глибиною художнього узагальнення та можливістю філософського осягнення буття виходить за межі конкретних

герой, який рано «стомився» життям, його охопила меланхолія, «хвороба розуму»; він втратив зв’язок з навколишнім світом, і страшне почуття самотності стало для нього звичним

переписувачем паперів

начальником департаменту

секретарем-референтом

 столоначальником